Ковель, Волинська область
"Навіть наші сторожі виявляли відразу, коли червоні лейтенанти сякалися в руки. Критика стала такою відкритою, що радянське командування видало наказ усім офіцерам мати по дюжині носових хустинок", – згадує приєднання Західної України до СРСР новозеландська письменниця Наталя Яхненко, колишня ковельчанка.
Також у Ковелі народився Абрахам Запрудер – американський виробник жіночого одягу, автор 26-секундного любительського відео вбивства Джона Кеннеді в Далласі.
Теребовля, Тернопільска область
"Стамбул і Нью-Йорк гарні, в Тернополі є озеро. Але для мене красивіше рідної Теребовлі немає, – каже співак Віктор Павлік. – Нема ніде такого чудового відкритого басейну в лісі, як у нас. Надворі спека, а вода в ньому прохолодна, бо затікає потічок. Доріжки по 50 метрів. У буфеті пиво, пиріжки. По вихідних там було битком забито. Містечко невеличке, а маємо три храми – православний, греко-католицький і польський костьол, в який малим на хор ходив. У ньому тоді був будинок культури, зараз повернули церкві. Через дорогу від мого дому був парк. Зараз дерева і кущі закатали під асфальт. Парк більше нагадує майдан. Лишили тільки вербу посередині, з якої я був малий упав.
Нема ніде й такого замку красивого. В нашому місті були й поляки, і татари, і монголи. Коли турки брали Теребовлю, наші вояки не здалися. Це один із небагатьох замків в Україні, якого не взяв жоден завойовник. У ньому є гарна літня естрада, оточена лісом. В юності на свята виступав там обов'язково від художньої самодіяльності. Шашлики, пиво, купа народу завжди. Гонорарів ніяких нам не платили тоді за співи. Дадуть грамоту з Леніним – і це вже дуже круто було".
Старокостянтинів, Хмельницька область
"В Домініканському соборі зверніть увагу на ікону, яка проявляється на стіні. Її вважають дивом, – розповідає колишній старокостянтиновець Валерій Бабій. – Будинок, у якому я виріс, розташований за 50 метрів від собору. Малим я не вилазив звідти. В радянські часи там була міліція і, відповідно, всі більш-менш житлові приміщення були побілені й пофарбовані. Але ікона все одно проявлялася через фарбу. Досі є чіткі обриси Божої Матері."
Козятин, Вінницька область
"Я зараз у Амстердамі, води тут багато. В Козятині стільки нема. Вокзал тут нівроку, але наш козятинський все одно краще, – розповідає Анатоль Ярмоленко, керівник білоруського ансамблю "Сябры", колишній козятинець. – Для нас вокзал був як Красна площа для москвичів. Заміняв музей – зазирали в ресторан на картини, які там висіли. На фестиваль молоді всім містом ходили роздивлятися іноземні делегації, які їхали через наше місто. Попросили залізничників, щоб у паровоз води на півгодини довше наливали. Хрущов зупинявся, на вокзалі виходив, щось руками махав. Ми пацанами були, але знали, що до дружини їде – вона родом із Польщі.
Головна гордість Козятина – люди, бо, крім вокзалу, в містечку і глянути нема на що. У всіх була одна перспектива – вирости й стати залізничниками. Може, і водив би досі тепловоз, якби не вирішив змінити професію. В клубі залізничників почав співати у самодіяльності. Як заїжджають "Сябры" в Козятин, виступаємо в тому самому клубі".
Вижниця, Чернівецька область
Чим раніше були історичні споруди міста, розповідають путівники Вижницею:
– Центр дитячої творчості – колишнє кабаре
– У жовтій двоповерховій кам'яниці навпроти ратуші містилася одна з найстаріших у Вижниці аптек. Призначення будівлі досі те саме
– Будинок культури – колишня головна синагога
– Котельня – раніше молодіжна синагога
– Спортзала коледжу – перероблена із синагоги
– Рожевий двоповерховий житловий будинок на площі Ринок – колись єврейська лазня
– Крамниця "Торгівля змішаними товарами" – кам'яниця, де зупинялася Леся Українка
– Будівля районного відділу внутрішніх справ первинно – бордель
2 
1
Коментарі