2 серпня спортивний арбітражний суд швейцарського міста Лозанна визнав поєдинок чемпіонату України 2007/08 між командами "Металіст" і "Карпати" договірним. Після цього харківську команду зняли з розіграшу Ліги чемпіонів 2013/14.
Один із колишніх вітчизняних футболістів розповідає, як і за скільки купують матчі в чемпіонаті України
– Перша ознака "договорняка" – зняття поєдинку з букмекерської лінії. Якщо це сталося, можна не сумніватися: матч "отруєний". У чемпіонаті України в 1990-х відсотків 30 поєдинків були із заздалегідь визначеним результатом. Це знає будь-який футболіст, який грав у ті часи. Зараз ця кількість зменшилася відсотків до 10. Хвиля "договорняків" відбувається ближче до закінчення чемпіонату, коли команди виборюють збереження місця у вищій лізі.
Припустимо, я хочу купити матч у прем'єр-лізі. Скільки це коштує?
– Півмільйона доларів. Звертаєтесь до керівництва команди суперника й домовляєтеся. Є інший варіант: виходити безпосередньо на футболістів. Зазвичай – на голкіпера і центральних захисників. Але може бути осічка. Знаю випадок: воротар і оборонці погодилися "здати" матч, а нападаючий був не в курсі – забив три голи. Закінчили нічиєю. Обов'язково треба "підключати" суддю. Він має знати, що матч – договірний, і отримати свою долю. Інакше судитиме так, що всі домовленості із суперником зірвуться. Один із найкращих наших тренерів підписує контракт і одразу каже керівництву, що у клубному бюджеті має бути фіксована сума для роботи з арбітрами.
Останній матч сезону 2010/11. "Іллічівець" – "Динамо", матч у Маріуполі. Київ виграє 2:0, але потім пропускає три м'ячі у другому таймі й поступається. "Іллічівець", завдяки перемозі, залишається у прем'єр-лізі. Після матчу кажуть, що "Динамо" навмисне пропускало. Мовляв, Рінат Ахметов попросив колегу Ігоря Суркіса залишити дружній "Шахтареві" клуб серед еліти.
– Нісенітниця. "Іллічівець" забив переможний гол на останній хвилині. Якби матч був договірний, то господарі забили б раніше. Пригадую випадок, коли був гравцем. Домовилися із суперниками, що вони здають поєдинок. Для них він уже нічого не вирішує, грають у гостях, а нам треба порадувати вболівальників в останньому матчі сезону. Перший тайм виграли – 4:0. У перерві заходить наш тренер, який нині очолює клуб прем'єр-ліги, і каже: "Хлопці, треба дати їм забити три голи і закінчити – 4:3". А ми перестаралися, пропустили чотири. Рахунок – 4:4. Ледве встигли провести переможний м'яч за кілька хвилин до свистка.
Популярний також обмін "три у три". Тобто матч першого кола я віддаю тобі, у другому ти повертаєш борг. Один із нинішніх тренерів української прем'єр-ліги тільки так і працює. Бо знає: за таких розкладів він точно буде восьмий у таблиці. А якщо, скажімо, обміняються команди нічиїми в чесній боротьбі, то можна розраховувати щонайбільше на 10-е місце. "Три у три" грають між собою середняки та аутсайдери.
У перерві тренер каже: "Хлопці, треба дати їм забити три голи і закінчити – 4:3"
Один вітчизняний тренер донедавна був безробітний. І заробляв так: пропонував послуги посередника в організації договірних матчів. Фактично в кожній команді він знав гравців, які готові "здати" поєдинок.
Щоб боротися із "паленими" матчами, треба зробити дві речі. Перше: створити спортивну поліцію, що мала б важелі для виявлення цих злочинів. Друге: прийняти закон, що передбачав би кримінальну відповідальність за організацію договірних поєдинків та участь у них.
Коментарі