Пройшов майже місяць з моменту затвердження Кабміном постанови №569, якою запроваджено порядок електронного адміністрування ПДВ (або про, так звані, спецрахунки). На жаль, прийняття цієї постанови не тільки не дало відповіді на деякі болючі питання, що виникли після ухвалення Радою в липні закону №1621-VII (яким вводиться електронне адміністрування ПДВ), але і викликало ряд нових побоювань. Спецрахунки мають запрацювати вже з нового року. Саме час розібратися, чим це загрожує бізнесу і звичайним громадянам.
Сутність ПДВ полягає у тому, що цей податок сплачується продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) до стадії їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до держбюджету у вигляді надбавки до реальної ціни товару, який сплачується споживачами такого товару.
Нагадаємо суть нововведень: продавець зможе видати податкову накладну тільки на суму ПДВ, яка дорівнює сумі його "вхідного" ПДВ і суму грошового залишку на спецрахунку. Таким чином, кожен продавець, видаючи податкові накладні, в кінці-кінців повинен буде передплатити ПДВ з створеної ним доданої вартості на спецрахунок. Вигода для держави в тому, що покупець не зможе сформувати "фіктивний" податковий кредит, оскільки відповідна цьому кредиту сума ПДВ тепер неминуче буде сплачена продавцем і (або) його попередніми постачальниками.
Якщо дивитися на всю цю схему зі сторони підприємців, то виглядає вона геть недобре. Станом на сьогоднішній день основні недоліки цих новацій на нашу думку такі:
- Неможливість повернення платнику податку надлишку коштів на його спецрахунку, у зв'язку з чим неминуче осідання на спецрахунках частини оборотних коштів;
- У покупця відсутня можливість визнати податковий кредит, подавши скаргу на продавця, якщо той не видав податкову накладну. Тепер, якщо продавець не видав податкову накладну, відповідну суму доведеться сплатити покупцеві;
- Не передбачений перенос в систему спецрахунків накопиченого від'ємного значення з ПДВ минулих періодів, навіть підтвердженого податковими перевірками;
- Фіскали тепер можуть керувати автоматичним списанням коштів з спецрахунків в бюджет.
Перелічені недоліки можна виправити прийнявши зміни до Податкового Кодексу, але це вже буде залежати від нового складу Ради та Уряду. Якщо ж до нового року поправок не зроблять і застосування спецрахунків не відкладуть у зв'язку з ймовірною технічною неготовністю системи, підприємцям слід ретельно готуватися до нового податкового сезону.
Крім того є велика кількість технічних питань, пов'язаних з роботою спецрахунків, які ще мають бути вирішеними, але основна біда - відтік оборотних коштів на спецрахунок і неможливість повернення їх надлишку назад, разом з ризиком їх автоматичного списання до бюджету по "велінню" податкової.
Чим обернеться прийняття спецрахунків для пересічних громадян? Головне - такі нововведення "вимиють" оборотні кошти підприємств, тим самим змусивши їх звертатися по недешеве зовнішнє фінансування. Як наслідок підприємці будуть закладати у ціни на товари і послуги витрати за користування "чужими" ресурсами, що неодмінно відобразиться на вартості товарів і послуг, при чому в гіршу сторону.
Крім того, на жаль, неминучі і зниження заробітних плат працівників, адже підприємство, залишившись без оборотних коштів і живучи за рахунок недешевих позик чи кредитів просто не зможе підтримувати на гідному рівні оплату праці.
Не доведеться радіти і тим, кому завдяки якомусь диву роботодавець зможе утримати заробітну плату на тому ж рівні, що і раніше. За умови постійної девальвації гривні, постійно зростаючої інфляції купівельна спроможність постійно буде падати, що за відсутності росту заробітної плати призведе до неминучого зубожіння населення.
В найгіршому випадку ж нас чекає чергова хвиля скорочень, оскільки підприємства не отримавши зовнішньої допомоги просто змушені будуть припинити свою діяльність.
В умовах неоголошеної війни із північним сусідом такі "ігри в податкову реформу" можуть привести до найнесподіваніших наслідків. Доведені владою черговий раз до відчаю люди просто не матимуть іншого виходу, як зібрати на площах своїх міст новий "Майдан", що в час коли країна відбиває зовнішню загрозу ще більше розгойдує і до того нестабільну ситуацію.
Однак, це все можна вирішити - уряд і парламент повинні почути критику і змінити необачно прийнятий закон.
Наразі фахівці консалтингової компанії "Де Факто" готують звернення до Президента, Прем'єр-міністра, Голови комітету з питань податкової та митної політики з проханням накласти мораторій на горезвісний Закон №1621-VII.
3 
1
Коментарі