Останнім часом Уряд, наче мантри, вливає в суспільство меседжі щодо ознак економічного оздоровлення, проте ситуація в Україні залишається непростою. В такій ситуації все здається очевидним: зберігаємо та підтримуємо те, на чому тримається українська економіка і поступово відновлюємо старі та впроваджуємо і розвиваємо нові, економічно доцільні галузі.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав економіст Олександр Охріменко.
"Треба визнати, що на сьогодні Україна є аграрною державою і агросектор залишається флагманом економіки та ключовою складовою українського експорту – саме аграрії формують близько 14-18% ВВП України. Тож підтримка у вигляді дотацій з боку держави – це правильна політика" - вважає Охріменко.
"На жаль, дотації на АПК в сумі 6,3 млрд. грн. у 2018 році, що складає лише 1% ВВП України, не є достатніми для ефективної підтримки АПК. В інших країнах ця цифра значно більше, адже сільське господарство є однією з найризикованіших сфер діяльності. Крім того з запланованих 6,3 млрд. коштів за 8 місяців виділили лише 459 млн. грн. Це відбувається з ряду причин – бюджетні "дірки", коли держава немає з чого платити; проблеми в процедурі отримання бюджетних дотацій, зокрема через складні й незрозумілі механізми подачі на програми, про це заявляють фермери ; також мінімум інформації щодо основних програм про отримувачів бюджетних дотацій та виділені суми.
Якщо держава не буде дотувати агробізнес, продукція українських виробників не буде конкурентною. Євросоюз – це ринок "номер один" для України. Він є ключовим для українських експортерів, тому Україна змушена конкурувати з країнами, де допомога АПК в рази більше. Також слід враховувати, що це не тільки можливості для збуту виготовленої в Україні продукції, але й ринок пошуку нових технологій та інновацій.
Крім цього, дотації агросектору допомагають вирішувати актуальну для України проблему трудової міграції, яка складає приблизно 8 млн. чоловік. Дотації допоможуть повернути частину цих людей до України, адже кошти дозволяють створювати нові робочі місця. За статистикою, сьогодні в аграрному секторі працює приблизно 2,9 мільйонів людей і перспективи розширення ринку зайнятості в сільському господарстві зростають.
Сьогодні тему дотацій дуже часто використовують у політичний боротьбі. Це популізм і спекуляції. Ті, хто критикує державу та аграрні компанії, не пропонують жодних реалістичних і дієвих альтернатив. Суспільству намагаються нав'язати думку, що не варто дотувати великі аграрні компанії, але тут виникає декілька важливих питань.
По-перше, що будуть їсти українці, якщо не підтримувати великих аграріїв, особливо це актуально в кризові періоди, коли ціни на продукти зростають від тижня до тижня? А малі та середні фермери просто фізично не зможуть забезпечити увесь внутрішній ринок. По-друге, яким чином збільшувати присутність України на зовнішніх ринках, зокрема на ринках ЄС, Африки та Азії? Адже там Україна зіштовхується зі значною конкуренцію. І, по-третє, чому компанії, які забезпечують українців робочими місцями і сплачуть податки, не повинні отримувати підтримку держави?
Тут слід згадати спекуляції навколо "дотацій" МХП. Треба визнати, що це — одна з найбільших і найуспішніших компаній, яка представляє країну на міжнародних ринках та інвестує значні кошти в розвиток, створює продукцію з високою доданою вартістю, і забезпечує робочими місцями тисячі людей. Для того, щоб зрозуміти, чому такі компанії як МХП отримують найбільшу кількість дотацій, потрібно збагнути принцип формування дотацій, який говорить наступне: "плати податки – отримуй більше підтримки". Іншими словами, якщо компанія показує прибуток, платить податки державі, то отримує відповідні дотації з бюджету. Досить важливим моментом є і те, що компенсація передбачається не тим, хто реалізовує продукцію, а тим, хто реалізовує і сплачує податки. Не секрет, що ми маємо багато підприємств, які у різний спосіб уникають сплати податків. Тож цілком логічно, що на підтримку держави можуть розраховувати виключно аграрії, які ведуть прозорий та чесний бізнес.
Ще один момент – дотації великим аграрним компаніям ніяк не пересікаються з дотаціями малого і середнього фермерства, оскільки це зовсім різні статті видатків.
Тому враховуйте, що інформаційні хвилі негативу щодо великого агробізнесу в плані отримання дотацій, здебільшого, є діями тих, хто не сплачує податки і веде бізнес в тіні. Такі не зовсім чесні гравці не можуть отримувати дотації відповідно до порядку, встановленого законом, тому що їхня діяльність суперечить цивілізованим нормам ведення бізнесу" - переконаний експерт.
5 
8642
Коментарі