"Як треба перемагати Росію" - The Hill

Думки у виданні The Hill полковника у відставці, який прослужив 30 років офіцером військової розвідки, і в 2012-2014 роках очолював відділ розвідки Європейського командування США, Джонатана Світа, та економіста і підприємця, колишнього члена правління Світового торгового центру в Сент-Луїсі Марка Тота

Перемога чи принаймні її сприйняття змінює думку багатьох скептиків у сфері національної безпеки, які раніше говорили, що контрнаступ України застопорився чи навіть провалився.

Так само адміністрація Джо Байдена, схоже, теж змінює курс. Минулого тижня високий представник Держдепартаменту заявив журналістам: "Дуже важливо, щоб Україна виграла цю війну. І під "перемогою" маю на увазі, як сказав президент Байден, щоб росіяни покинули всю територію України".

Саме тому, коли держсекретар Ентоні Блінкен приїжджав в Київ, щоб "оцінити хід контрнаступу" та оголосити про новий пакет "допомоги США під час війни на суму понад $1 млрд", такі слова як "перемога" знову увійшли в моду.

"Президент Байден ясно дав зрозуміти, що будь-які рішення про врегулювання війни шляхом переговорів прийматиме Україна та президент Зеленський. Ми чітко окреслили принцип "нічого про Україну без України", - сказав Блінкен у Києві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена

Це все добре, але такі слова мають підкріплювати конкретні зобов'язання та дії. Інакше вони ризикують виявитися порожніми і призначеними лише для того, щоб заспокоїти критиків.

На жаль, дії Білого дому досі вказували у цьому напрямі. Адміністрація Байдена таємно працювала за спиною Зеленського з Кремлем над політичним рішенням "про Україну, без України". Голова Об'єднаного комітету начальників штабів, генерал Марк Міллі, передбачив це в листопаді 2022 року, коли сказав: "Коли з'явиться можливість вести переговори, коли мир може бути досягнутий, скористайтеся цим".

Адміністрація Байдена має досвід укладання невигідних угод, мабуть, просто для того, щоб укласти їх та покінчити з тими справами, не враховуючи належним чином наслідків. На думку спадають Афганістан та Іран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Київ має перемогти, а це означає повне відновлення територіальної цілісності України, включаючи Крим, та виведення всіх російських військ. Володимир Путін навряд чи прийме такий результат, тому Зеленському доведеться фізично вигнати російську армію з України.

У міру того, як український контрнаступ набирає обертів у Запорізькій області, Бахмуті та інших частинах Донбасу, адміністрація Байдена повільно підіймається на борт перемоги. Але якщо наступний транш допомоги не переросте у можливості для високоточного глибокого удару по росіянах, а саме не передбачає ракети ATACMS, прискорений план підготовки та розгортання пілотів для F-16, касетні боєприпаси для ракет, більші артилерійські та інженерні засоби, Україна змушена буде продовжувати боротьбу самотужки, з новим графіком зміни часових рамок.

Це не обов'язково так погано. США та НАТО повинні віддати належне Зеленському та його генералам. Можливо, навіть вивчити від них урок чи два, а потім змінити та посилити свою підтримку для посилення боротьби України.

Незважаючи на обмеження, накладені Вашингтоном, Україна майстерно організувала стратегію операцій проти Росії, на яку Кремль не має відповіді. Росіяни змушені реагувати на умови, нав'язані їм по всій глибині поля бою, включаючи материкову частину Росії.

Неослабний тиск України по всьому спектру змушує міністра оборони Росії Сергія Шойгу та генерала Валерія Герасимова вийти із зони комфорту. Російський масований спосіб боротьби поступається точковому українському, і це сприяє ерозії довіри до російських генералів.

Це також призвело до недовіри між Шойгу та головою ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним, що призвело до невдалого заколоту останнього. Не обмежується це внутрішніми справами Росії. Прем'єр-міністр Вірменії Ніколо Пашинян недавно заявив журналістам, що надія його країни на Росію як гаранта безпеки його країни в конфлікті з сусіднім Азербайджаном була "стратегічною помилкою".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Вірменія - член Організації Договору про колективну безпеку, очолюваного Росією. Там також Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Але зараз альянс перебуває на хиткому ґрунті, і Кремль щосили намагається утримати його існування.

Невизначеність в Україні може підживлювати революційні устремління в Казахстані. У січні 2022 року Москві довелося ввести туди війська альянсу, щоб придушити протестувальників та зберегти при владі президента Касим-Жомарта Токаєва. Потім у вересні 2022 року прикордонні проблеми між Киргизстаном і Таджикистаном відновили бойові дії між двома країнами, змусивши Росію втрутитися і вжити "термінових заходів, щоб повернути ситуацію на кордоні між двома країнами під контроль".

Є й внутрішній ефект. В Україні контрбатарейна боротьба – працює більш ніж успішно. Глибокі удари по Криму та материковій частині Росії дають свій ефект. Партизанська боротьба на підконтрольній РФ окупованій території не слабшає. Антипутінська діяльність у тилу Росії – зростає. Руйнування критично важливої інфраструктури – теж. Все це підриває довіру в РФ до Путіна та його режиму.

Стратегії Зеленського можна подякувати за розчарування росіян, яке розповсюджується і на солдатів в окопах, і на генералів, які керують війною, і на цивільних, які спостерігають за знищенням військових цілей у РФ зі своїх домівок, і навіть на нескінченних пропагандистів, які бурчать щодо перебігу війни. Обвал рубля, що триває, також втомлює еліти в Москві та Санкт-Петербурзі.

Є кілька позитивних уроків із війни в Україні. Головний - технології та сучасне озброєння перевершують масованість. HIMARS, Javelin, дрони, надводні безпілотники, "розумні" боєприпаси та крилаті ракети повітряного базування – все це зробило набагато менш ефективними російські методи масованого артилерійського вогню і "м'ясних штурмів" солдатів. Українська винахідливість та інновації сприяли створенню дронів зі збільшеною дальністю дії до 700 км, що дозволяє їм долати російську ППО та завдавати ударів по об'єктах, таким як авіабаза у Псковській області.

Цікаво, що Україна зосередила увагу на артилерії, а саме на окремих системах озброєння та боєприпасах, якими вони стріляють. Команди дронів-мисливців та вбивць працюють разом. Розвідувальні дрони шукають системи озброєння та місця зберігання боєприпасів, а ударні дрони доставляють боєприпаси за координатами їхньої геолокації для знищення.

Українські контрбатарейні зусилля також погіршили здатність Росії підтримувати свої війська на передовій. Це підтвердив російський генерал-майор Іван Попов, який змінив командувача 58-ї армії в Запорізькій області. У прощальній промові перед своїми солдатами він наголосив на "нестачі радарів, що відстежують ворожу артилерію, що призвело до величезних втрат серед росіян".

Перемога у ближньому бою не призведе до перемоги у війні, якщо Україна не зможе скористатися проривом. Використання покращених звичайних боєприпасів прискорило б бій в окопах. Боротьба на передовий створює умови, які необхідні для збереження динаміки та досягнення прориву.

Послідовні оборонні зміцнення Росії мають бути одночасно нейтралізовані, лінії постачання порушені, а підтримуюча артилерія знищена. Зусилля з підтримки не менш важливі, як показали українці.

Переклад Gazeta.ua

×