вівторок, 30 жовтня 2012 17:21

"Знімати навчилися. Сказати нема що" - кінокритик

  Іван Козленко - директор кіноархіву Національного центру Олександра Довженка
Іван Козленко - директор кіноархіву Національного центру Олександра Довженка

26 картин змагалися у національному конкурсі кінофестивалю "Молодість", що тривав у Києві 20- 28 жовтня. У цій програмі змагалися ігрові й документальні короткометражні роботи, зняті в Україні за минулий рік. Найкращим фільмом національного конкурсу стала стрічка "День незалежності" Антоніни Ноябрьової, дочки відомого шоумена Іллі Ноябрьова. Цю картину вже відзначили у липні на Одеському кінофестивалі. Це історія про один святковий день та мрії молоді.

Також особливими дипломами відзначили фільм "Між 20 і опівночі", режисер Денис Сполітак та "Гамбурґ", режисер Володимир Тихий.

"Основна тенденція української програми – тяжіння до соціальної критики, - розповів член журі Національного конкурсу, кінознавець Іван Козленко, заступник гендиректора Національного центру Олександра Довженка - Це соціальне кіно. Фільми альманаху "Україно, Goodbye!" націлені на осмислення еміграції, десакралізації Батьківщини. Також багато фільмів поза збіркою розробляли цей контекст. Можна сказати, що це була домінанта фестивалю – соціальне кіно, яке висловлює потужну критику процесів у суспільстві. На жаль, не пропонує рішень. Але форма усвідомлення – перший крок до вирішення".

Багато молодих українських режисерів працюють у рекламному бізнесі та телеіндустрії. Тому технічний рівень картин достатньо якісний. Кінознавець радить зосередитися на самих історіях та глибині їхньої подачі.

"Основна проблема українських фільмів – це брак ідей, - вважає Іван Козленко. - Тому що знімають гарно. Знімати навчилися на телепроектах, кліпах, рекламі. Сказати поки нема що. Найбільша проблема початківців – сказати одразу, в одному фільмі максимум всього, що вони мають. Усе одразу, та ще й найсокровенніше, настільки філософське і світоглядне, що це знецінює проблему та ще й виходить абсолютний пшик. Я би радив в такому ключі розбиратися із щоденними проблемами у наступних фільмах. Тому що філософське кіно вимагає якщо не відповідної освіти, то інтелектуального багажу. Кіно не обов'язково повинно базуватися на світоглядні теми. Може бути веселим, дотепним. Щирим, документальним. На жаль, не весь спектр представлений був у цьому конкурсі".

Зараз ви читаєте новину «"Знімати навчилися. Сказати нема що" - кінокритик». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі