У Музеї просто неба за підтримки БФ "МХП-Громаді" реставрують вітряк: записали ASMR-звуки реставрації

У Національному музеї архітектури та побуту триває реставрація старовинного вітряка з Херсонщини - з села Олександрівка, яке було під окупацією та де тривають виснажливі бої. Млину понад 100 років. Орієнтовно був зведений у кінці ХІХ - на початку ХХ століття.

До Києва потрапив 1973 року, де планувалося його відновити. Однак, жодні реставраційні роботи з того часу не проводилися. Відтак, суттєво пошкодилися стіни з каменю-вапняку, покрівля, двері. Крила практично не збереглися. 2023-го за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді" розпочалася реставрація цього вітряка. Цей процес команда Фонду вирішила не тільки зафільмувати, але й покласти на музику.

Так з'явилося ASMR-відео зі звуками реставрації вітряка. У його основі - музика бандури, яку написала й виконала Олена Немеш, переможниця низки всеукраїнських музичних конкурсів та випускниця Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра. За саунд-дизайн відповідали Іван та Наталія Короп.

За рік реставраційних робіт вдалося зробити:

- ґрунтовне дослідження стану об'єкта;

- розчищення території навколо вітряка та схилу;

- охоронну стіну;

- укріплено та гідроізольовано фундамент;

- згідно з кресленнями виготовлено та встановлено дубові дах і лопаті;

- відтворено автентичний робочий механізм;

- облаштовано територію навколо вітряка.

18 травня в Національному музеї архітектури та побуту (Музей просто неба в Пирогові) відбудеться офіційне відкриття вітряка.

Благодійний фонд "МХП-Громаді" опікується Національним музеєм народної архітектури та побуту України в Києві, відомого як "Пирогів"."Це дуже масштабний проєкт. Фонд завершив реконструкцію центрального входу до закладу. Тепер це своєрідний етнопортал.

"Вхід у такі музеї дуже важливий, бо одразу формує думку туристів з України та з-за кордону про рівень культурної підтримки й наше ставлення до збереження своєї історії. Ця вхідна група переносить відвідувача із сучасного, технологічного світу в давні українські села XVII-XX століть з їхньою історією, архітектурою, побутом, світоглядом і традиціями. За вхід у музей можна розрахуватися карткою. 2024 року плануємо реконструювати один із вітряків на території музею", - зазначила директор Фонду Тетяна Волочай.