Прототип героя "диснеївського" мультика вчинив самогубство в 63 роки

Мультфільм "Пітер Пен" зібрав у прокаті $87, 4 млн при бюджеті всього в $4 млн. Світова прем'єра стрічки відбулась 5 лютого 1953 року. Це 14-й повнометражний анімаційний мультфільм виробництва кінокомпанії Уолта Диснея (США). Перша і найвідоміша екранізація однойменної п'єси шотландського письменника Джеймса Баррі.

За сюжетом у чарівній країні Небувалії живе хлопчик Пітер Пен, який не дорослішає і вміє літати. Одного разу він шукав свою тінь і випадково потрапив в реальний світ. У Лондоні Пітер знаходить собі друзів – Майкла, Джона і їх сестричку Венді. Він запрошує друзів до себе в гості, де на них чекають пригоди.

Хлопчики Девіс разом з батьком. Зліва направо: Джек, Майкл, Пітер і Джордж. На руках у батька Ніколас, 1905 год.

Прототипами героїв мультику стали сини адвоката Артура Девіса – Джордж, Джон, Пітер, Майкл та Ніколас. Письменник познайомився з ними під час прогулянки Кенсінгтонськими садами в Лондоні. Спілкування з дітьми надихнуло Джеймса Баррі на створення образу хлопчика, що боїться вирости. Спершу згадує його в романі "Томмі і Грізель". Потім – описує у шести розділах дитячої книги "Біла пташка". У 1906-му ця історія вийшла окремим виданням – "Пітер Пен в садах Кенсінгтона".

Реальна доля хлопчиків Девіс складається трагічно. Вони рано втрачають батьків – тато помирає від саркоми, а мати від раку.

Письменник став опікуном хлопчиків. Оплатив їм навчання та забезпечував до повноліття. Уже дорослого Джорджа вбили на війні, Майкл потонув, Пітер через особисті причини наклав на себе руки в 63 роки. Хоч все життя його переслідувала слава "реального Пітера Пена". До похилого віку дожили тільки Ніколас та Джек. Життя братів в період знайомства з Джеймсом Баррі екранізували в двох драматичних фільмах – "Втрачені хлопці" (1978) та "Чарівна країна" (2004).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Касові збори "Зоряних воєн" побили рекорд "Аватара" і "Титаніка"

Джеймс Баррі (1860-1937) – шотландський драматург, письменник і журналіст. Народився у родині бідного ткача. Завдяки старшому брату Олександру, Джеймс закінчив школу і прослухав підготовчий курс в академії. Закінчив Единбурзький університет, працював музичним критиком у газеті. Окрім дитячої казки "Пітер Пен", писав мелодрами, романи ("Маленький священик", "Сентиментальний Томмі"), біографічну книгу про матір ("Маргарет Огілві), кумедну книгу про шкоду і задоволення від паління – "Аркадія, моя любов". Письменник помер 19 червня 1937 року, не залишивши прямих спадкоємців. Перед смертю передав всі права і доходи від казки "Пітер Пен" дитячій лікарні на Грейт-Ормонд-стрит у Лондоні. В 1987 році на знак поваги до видатного співвітчизника британський парламент спеціальним актом встановив безстрокову дію цих авторських прав. У Кенсінгтонському саду, де Баррі колись зустрівся з братами Девіс, встановлений пам'ятник Пітеру Пену.