24 листопада у Львові завершився IV Фестиваль сучасної драматургії "Драма.UA". Однією з найрезонансніших вистав львівські глядачі визнали спектакль "Ніч в Афганістані". На фестиваль "Драма.ua" її привіз німецький режисер 39-річний Андре Ерлан.
- Це вистава про участь німецьких військ в афганській війні. Ми, німці, почуваємося дуже некомфортно через усі воєнні дії, де брали участь, - розповідає Ерлан. - Коли готували постановку, опитували багато учасників тієї війни. Принципово не показуємо виставу в театрі. Для кожного спектаклю шукаємо інший простір. Важливо, щоб це місце було пов'язане з буденним життям людей.
- Зберігайте квитки до кінця. Вистава рухома, - каже контролерка на вході до Палацу мистецтв у Львові. У невеликому залі розсідається близько 30 глядачів, переважно молодь. Перед них виходять троє чоловіків та жінка у військовій формі. Махають палицями, автоматами, віджимаються, тренуються. Поміж тим по черзі - голосно розказують про війну німецькою. Зверху на стіні транслюють переклад.
- Хто багато розповідає про війну, той насправді її не бачив, - каже актор. - Коли я повернувся додому, став мовчазним. Сім'я почала хвилюватися, до якого лікаря мене відвести. Боялися.
За 40 хв глядачів ведуть у інший зал. У невеликій коморі є мати і кілька стільців. Глядачі розсідаються на долівці. Актори ходять між ними. Розкладають спальники у чотирьох кутках. Сцену ночі в Афганістані дають без перекладу.
Четверо афганців голосно сваряться, п'ють пиво, б'ються, стріляють. Солдатка стрибає на солдата, імітують п'яний статевий акт. Телефонують батькам по скайпу і довго розповідають про себе. Коли нарешті влягаються, до камери підходить дівчина. Розмовляє пошепки, починає оголюватися і виставляти в камеру то груди, то сідниці, стогне. Солдати прокидаються, починають за нею підглядати. Від шуму вона лякливо біжить до свого ліжка.
У чотирьох кутках кімнати актори починають мастурбувати під покривалом. Чоловіки - мовчки, дівчина голосно стогне. Глядачі ніяково посміхаються. Дія триває у повній тиші. Присутні вовтузяться. Хтось шукає щось у сумочці. Хтось оглядає своє взуття, хтось прикриває лице рукою. Незручна ситуація триває. Актори пришвидшують рухи. Глядачі дивляться у стелю, в підлогу. Голосний крик жінки-солдата завершує сцену. Присутні з полегшенням зітхають.
- У мене аж голова розболілася з тої вистави, - коментує глядачка, жінка років 40. - Півтори години німецького крику. Хотілося вийти раніше, але не хотіла заважати іншим. Показали афганців з найгіршої сторони. Не розумію сучасної драми. Видно, лірикою та грою глядача уже не заманиш. Оголене тіло - теж уже не новина. То заманюють відкритими статевими актами.
1 
4880
Коментарі