вівторок, 21 серпня 2012 18:46

На хуторі Обирок п'ять днів жали, молотили, мололи і пекли хліб
24

Учасники фестивалю знайомляться
Фото: Фото: Андрій Шматов
"В часи голодовки люди на жорнах колоски перемелювали і так виживали"
Вчили молодь орати, сіяти і заволочувати старожили Обирка
На Обирку, як завжди, присутня і музика

Понад сто людей навчилися обробляти зерно і пекти хліб за старовинною технологією під час фетивалю "Хліб", який відбувся з 15 по 19 серпня на хуторі Обирок на Чернгіівщині.

Організатор фестивалю Леонід Кантер, 31 рік, вважає, що приготовлений власноруч хліб набагато здоровіший і смачніший за куплений: "Поки селяни втікають у місто, ми, міщани, повертаємося до природи. Хочемо навчитися власноруч вирощуватиі готувати їжу. Це дуже корисна навичка у наш час."

Вчили молодь орати, сіяти і заволочувати старожили Обирка — баба Уляна і дід Іван. Обидвоє пам'ятають ще ті часи. Коли кобайнів не було.

"Для того щоб посіяти хліб, треба площу звільнити від бур'яну, зорать, згромадить, боронками заволочить і чекати урожая. У Льоні неважна площа - 15 соток - можна тільки мішка полтолра зерна посіять, - прикидає на око дід Іван. -. Потом када воно вже созрєло, треба щоб погодка була. Якщо Льоня хоче старовину спомнить - то жнеться серпами , в снопики ложиться. Вони сушуться, молотяться ціпами, провіюється і мелють на жорнах. В часи голодовки люди на жорнах колоски перемелювали і так виживали. Для того щоб зерно серпом ізжать, нада акуратно їм пользуваться. Береш серп у праву руку, закладаєш серпом за колоски понизу, понад береш рукою і поджинаєш етот сноп. У копні має бути 30 снопиків. Молотимо їх ціпами. Хто сам б'є, хто в два ціпи б'є. Перегрібаємо зразу грабельками, решетом перевіваєм, і на вітер - зерно сиплеться в купку, а полова віється. Тоді ж і хліб печем. Раньше були діжки пікні — великі брали — в кого яка сімня".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли берешся покращувати рай, він починає вмирати", - Леонід КАНТЕР

Баба Уляна тримає граблі.

"Раньше в'язали, у копи складали, З глею робили трик в сараї, щоб не на дощі було. А вязали і цурками - перевесло зробиш, підкрутиш і підопхнеш туди, щоб кріпше. То ми так раніше робили. Потім вже комбайни жали. А тепера, бач, і комбайнів нема. Один був тут у сусідів, так і той поламався".

Олександр Бацулін, 36 років, на фестивалі завідував випіканням хлібів. Розповідає, що кращі хліби на заквасці, а не на дріжджах.

"Цікавіше - зробити спочатку закваску і потім її використовувати у приготуванні хліба. Випікання складається з трьох частин - приготування закваски, готування тіста з неї, і випікання. Для закваски потрібна вода і трохи житнього борошна. Чекаємо 3 дні - і ця суміш природно скисне. Тоді її вже можна використовувати. На заквасці тісто піднімається повільніше, ніж на дріжджах. Саме тісто робимо так: до закваски додаємо воду - півлітра води на хлібину. і стільки ж борошна. Ми робили негусте тісто, тому що використовували житнє борошно. Замішане тісто розкладаємо по формах. Даємо відстоятися годину, і лиш потім садимо в піч. Якщо не витримати це годинне стояння перед тим, як пекти, хлібу відірве дах. Із пшеничного борошна хліб виходить дуже здобний. А я люблю з жита".

Зараз ви читаєте новину «На хуторі Обирок п'ять днів жали, молотили, мололи і пекли хліб». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі