Гнарр (2010)
Вибори як стьоб
У передвиборчих перегонах за місце в кріслі мера Рейк'явіка прийняв участь комік Йон Гнарр. Очевидно, ісландцям настільки набридло слухати обіцянки інших політиків, що вони всерйоз сприйняли стьобні виступи Гнарра. Останній не обіцяв своїм виборцям робочі місця чи підвищення зарплатні, натомість він перетворював зустрічі з електоратом у фарс, обіцяючи людям регулярні поїздки в Діснейленд, імпорт євреїв для підняття економіки Ісландії, створення зоопарку з динозаврами тощо. Як не дивно, але в результаті на виборах перемогла саме його команда, яку він нехитро назвав "Найкраща партія".
Крутійство (1997)
Вибори як вистава
Напередодні виборів голову країни звинувачують в сексуальних домаганнях, що може поставити жирний хрест на всій його політичній кар'єрі. Щоб розв'язати настільки складну ситуацію, адміністрація білого дому звертається за допомогою до голлівудського продюсера, який розігрує справжню виставу перед багатомільйонним населенням США.
Вибори (2005)
Вибори як гангстерські розборки
Раз на два роки Гонконгська мафія обирає голову шляхом голосування старійшин. Один з кандидатів – Лок – має перевагу, адже його поважає старше покоління. В свою чергу його конкурент Великий Ді задля перемоги готовий піти на все. Напруга між кандидатами виявилась настільки сильною, що з часом мафіозний клан опиняється на межі розколу.
Ця стрічка знята в кращих традиціях східного кіно: жорстокість тут перетинається з ліричністю, а філософія – з вульгарністю.
Містер Сміт їде у Вашингтон (1939)
Вибори як шлях до ідеалу
Головний герой цієї стрічки – провінціал Джефферсон Сміт – наївно вірить в те, що політик може змінити світ на краще. Ставши лідером організації з красномовною назвою "Хлопчики Рейнджери", його обирають в Сенат. Там Джефферсонові доведеться зіткнутись з політичними аферами, брехнею можновладців та заангажованістю преси.
Стрічка в свій час стала викликом політичній системі в США, яку ідеалізувала більшість населення. За те, що автори картини відкрили перед глядачами "темну сторону" політикуму, їх було нагороджено премією "Оскар".
День виборів (2007)
Вибори як дурдом
Навіжена музична комедія показує передвиборчий штаб кандидата на пост губернатора в одному з округів Росії. В центрі подій – команда радіостанції, котра отримала замовлення від загадкового Емануїла Гедеоновича. Таким чином стрічка зображує універсальний образ кандидата в Росії, якому група "Ленінград" проспівала нехитру характеристику: "Вибори, вибори: кандидати – пі**ри!"
Передвиборча "кухня" показана в цій стрічці, як шарж: крикливий генерал, переляканий і суєтний секретар, поп-хабарник, тупа телеведуча тощо.
- Поясніть, будь ласка, мені! Що, іншої рими на слово "вибори", що, нет?
Дивовижний (2008)
Вибори як сторінка історії
Стрічка розповідає про італійського прем'єр-міністра Джуліо Андреотті, якого переобирали на цю посаду сім разів. Настільки довго головувати в парламенті він зміг через своє неперевершене почуття гумору, а також специфічні відносини з мафією: ніхто так і не дізнався співпрацював він з нею, чи ні. Кар'єра цього невисокого чоловіка, в якого комічно стирчали вуха, супроводжувалась багатьма загадковими вбивствами, інтригами, привидами, скандалами тощо.
Картина знята на високому художньому рівні: за грим вона номінувалась на "Оскар", за операторську роботу та сценарій – на премію Європейської Кіноакадемії, а в Каннах вона отримала приз журі.
Харві Мілк (2008)
Вибори як революція
Фільм розповідає про першого в історії США політика, який відкрито зізнавався в своїй нетрадиційній орієнтації і при цьому переміг у виборах до державного органу влади. Саме через це для гомосексуалістів Америки Харві Мілк став культовою особистістю. Сюжет кінокартини включає кілька років з життя політика, який програв кілька передвиборчих кампаній поспіль, але продовжував вперто йти до своєї цілі.
За словами самого режисера Гаса Ван Сента "Це не фільм про геїв і для геїв, а скоріше кінокартина про свободу". За виконання головної ролі в стрічці Шон Пенн отримав другу в своїй кар'єрі премію "Оскар".
Березневі іди (2011)
Вибори як вир пристрастей
В основі сценарію - реальна історія передвиборних перегонів на звання кандидата на пост президента США від демократичної партії. Ця драматична стрічка точно показує закуліси політичних баталій, в яких вирують наклеп, підлість, цинізм – все те, через що політику і називають брудною справою. Вражаюча гра акторів, інтригуюча історія та гострі діалоги забезпечили кінокартині номінацію на "Оскар" та "Золотого лева" Венеційського кінофестивалю.
Вся королівска рать (1949)
Вибори як підкорення світу
Картина розповідає про ультраправого політичного діяча Віллі Старка, який напередодні Другої Світової Війни намагається монополізувати владу в своєму штаті. В цьому йому допомагає його команда журналістів, аналітиків тощо. Брудні методи, які вони використовують задля досягнення своєї цілі (брехня, вимагання, насильство тощо) показуються в стрічці без прикрас. В результаті Віллі таки отримує перемогу, але зупинятись на досягнутому не збирається і тепер він прагне отримати місце у вищих ешелонах влади.
Фільм знято за однойменним романом Роберта Пенна Уоррена, який було відзначено Пулітцерівською премією. З тих пір твір неодноразово екранізували, але настільки ж вдало перевести цей текст на екран жодному режисерові так і не вдалось.
Кінокартину було відзначено трьома "Оскарами" і п'ятьма "Золотими Глобусами", крім того вона номінувалась на "Золотого лева" Венеційського кінофестивалю.
Брудна кампанія за чесні вибори (2012)
Вибори як фарс
Більшість звичайних людей відноситься до передвиборчих перегонів з іронією, сприймаючи все, що відбувається під час мітингів і дебатів, як до комедійного шоу. Ця стрічка доводить такий погляд на вибори до абсурду.
"Брудна кампанія" - типова молодіжна комедія, в якій головними героями могли б бути двоє пришелепкуватих підлітків, від чого, напевне, не змінилась би ні якість приколів, ні загальний зміст кінокартини.
В кожному жарті є тільки доля жарту – тож, не дивно, коли в абсурді цієї комедії впізнаєш риси кандидатів, які борються за твій голос в реальному житті.
Претендент (2000)
Вибори як жіноча справа
Перед тим, як піти на заслужений відпочинок, президент США Джексон Івенс висуває на пост віце-президента жінку Лейн Хенсон. Таке рішення здіймає бурю в суспільстві, яке ще ніколи не бачило на такій високій посаді жінку. Звичайно у Лейн одразу з'являються вороги, котрі ладні переступити через всі етичні та моральні норми, аби не дати їй перемогти у виборах. Тож цій порядній жінці доведеться вирішити: чи продовжити передвиборчі перегони, чи зійти з дистанції. Це саме той випадок, коли мужність жінок перевершує мужність чоловіків. Картина стала своєрідним викликом американській політиці, засвідчивши, що не дивлячись на розвиток демократії в цій країні – вона ще не готова для того, щоб довірити управління державою жінці.
Стрічка номінувалась на два акторські "Оскари", однак не отримала жодного.
3 
4880
Коментарі