Хвижа та сніжниця - як одним словом влучно охарактеризувати погоду

В українській мові багато слів, які вживаються на позначення сніжної погоди. Більшість із них маловживані, збереглися в літературних творах чи місцевих діалектах.

Gazeta.ua склала добірку таких слів.

Перевій, перемет – купи снігу наметені на дорозі.

"Цілісіньку ніч гуляла метелиця, перетнула білими переметами вулиці", - писав Леонід Юхвід у П'єсі "Оля" 1967 року.

Сніжниця, сніговійниця - сильний вітер зі снігом, заметіль.

"На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця", - писала поетеса Агата Турчинська у повісті "Зорі на Верховині" 1949 року.

Хвижа - завірюха і метелиця. Також для позначення явища вживали слово віхола.

"На подвір'ї гуляє хвижа і, бурхаючи навкруги, перемерзлі садки колише", - писав поет Іван Вирган в творі "У розповні літа" 1959 року.

"Така віхола крутить, що світку не видно", - Михайло Коцюбинський (1864-1913).

Натоптень - лід, що утворився зі старого та злежаного снігу.

"Місяць примеркав рано, і притемнений сніг видавався попелястим і мовби м'яким і теплим, як кроляче хутро. Насправді ж був він не такий і м'який, бо лежав уже давно, стужавів, покрився на городах і в садках товстою корою, а на вулиці й у дворах був рипучий до дзвеніння натоптень", – Павло Загребельний "Добрий Диявол" 1967 року.

Навись - навислий на гілках дерев сніг.

"Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав під сніговою нависсю", - Іван Франко (1856 – 1916).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зумкотіти та ніколитися - створили добірку слів, які роблять мову вишуканішою

Пороша — свіжий та пухкий щойно випалий сніг.

"Далекий зоряний цвіт сіється і сіється порошею на засніжене село", - Михайло Стельмах (1912-1983)

Сльотавий – період після дощу чи мокрого снігу, з болотом на дорогах.

"Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч", - Іван Франко.

Хляпатоха - так мокрий сніг називали на Львівщині.

Хляка - у центральній та південній Україні так називали мокрий сніг чи дощ зі снігом.

Фурделиця – казали на Одещині на сніг із вітром чи завірюху. Відповідало їй слово хурделиця.

"Хурделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями", - писав Леонід Смілянський в оповіданні "Сад" 1952 року.

Хвирсою відповідно до регіону називали снігопад без вітру, або ж навпаки - завірюху.

Пластовик або лапатий - сніг, що випадав великими сніжинками, пластівцями.

"І пада сніг лапатий, волохатий Спокійно й величаво над селом", - Максим Рильський (1895-1964).

Вихор – сильний поривчастий вітер, що піднімав сніг.

"А вихор-вітер — чорний норд! — гойдає дерева", - Леонід Первомайський (1908-1973)

×