Вмикаєш телевізор, а там постійно фігурне катання. Російські телезірки фігурно катаються на льоду й дуже сильно від цього кайфують. А крім того, намагаються зробити і нам — українським телеглядачам — приємно. І ми приймаємо їх, як своїх, і нам теж стає добре і красиво.

Це справді ніяк не гірше, ніж КВК чи "Бандитський Петербург". І краще, ніж політичні ток-шоу і навіть хокей. Фігурне катання — це найпрекрасніше, що можуть показувати по телевізору. Це балет, художня гімнастика й шахи — три в одному. Грація, майстерність і точність. Як точкові удари по чеченських бойовиках. Синтетична релігія північно-східного сусіда. До церкви він ходить лише на Різдво і Великдень, а фігурне катання має щодня. Чим же не релігія?

І наш братній сусід охоче ділиться з нами найкращим, що має. Наприклад, із німцями він ділиться лише газом, а нам і газ дає, і фігурне катання щодня дарує.

Фігурне катання він має щодня

Проте особисто я можу прожити без фігурного катання. Чесно. Можливо, я — якийсь нелюд, котрому недоступне відчуття краси, що "завжди перемагає". А можливо, я русофоб. Коли одного разу сказав, що мене задовбало вічне фігурне катання в українському телевізорі, один знайомий росіянин оголосив мене русофобом:

— Ты ненавидишь русских.

Хоч як русофоб може любити російську літературу? Але коли я кажу, що люблю прозу Толстої чи поезію Тютчева, мене не записують у русофіли. Натомість не любити фігурне катання — це крамола. Чи це не ознака того, що фігурне катання — найсвятіше, що є в братнього сусіда? А може, це просто сезонне загострення? Одна надія на весну, яка незабаром переможе — і в довільній, і в обов"язковій програмі.

Тільки не кажіть, що фігурне катання, як і хокей, буває на траві. Я цього не переживу.

×