Події 1 грудня збентежили абсолютно всіх. Сотні тисяч невдоволених людей у центрі Києва вразили і владу, і лідерів опозиції, і, власне, самих учасників ходи. Ніхто не був готовим аж до такого велелюддя. Саме тому склалося враження, що абсолютно ніхто не уявляв собі чим мають закінчитися події.
"Завдяки" узгодженим діям провокаторів, інколи здавалося, що ситуація ось-ось вийде з-під контролю. Треба визнати, що з подій 2004-го року певними центрами впливу були зроблені відповідні висновки. За винятком кількох епізодичних ексцесів, тоді керовані провокатори абсолютно не робили погоди.
Цими днями ми бачимо дуже добре організовані та координовані угруповання. Цілком очевидно, що окрім фінансової мотивації, "бійці" пройшли гарний вишкіл і отримали чіткі інструкції. Основна їхня небезпека в тому, що вони розчинилися у натовпі. Візуально провокатори стали одним цілим з іншими учасниками протестної ходи. Основне їхнє завдання – постійно створювати нові і нові точки кривавого протистояння з міліцією. Основним методом реалізації завдання є підбурювання до сутичок з правоохоронцями наївних і озлоблених романтиків, яким важко впоратися зі своїми емоціями. Стихійність таких сутичок з міліцією має відволікати людей від мирного мітингу, "розтягувати" протестувальників по різних кутках для безперспективної бійні з озброєними правоохоронцями.
Отже, першим і найголовнішим висновком з вчорашніх подій – лідери опозиції повинні організувати безпеку для мирних протестувальників. Мирний протест має відгородитися від провокаторів. Ця інформація повинна постійно транслюватися поміж мітингуючими. Протестувальники, в свою чергу, мають розуміти, що офіційним центром прийняття рішень є Штаб національного опору на чолі з Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком і Олегом Тягнибоком. Тільки ця структура дає офіційні вказівки до узгоджених дій. Тут нам треба апелювати до лідерів. Часові відрізки інформаційного голоду мають бути якнайменшими. Через відсутність плану дій, люди часто впадають в апатію. Якраз у такі моменти провокатори підбивають до сутичок своїх довірливих жертв.
Що стосується подальшого розвитку подій, то тут можливо кілька сценаріїв.
Перший сценарій – у вівторок опозиція досягає зламу в сесійній залі Верховної Ради, добивається формування нової більшості й обирає нове керівництво парламенту. Вищий законодавчий орган стає офіційним представником протестуючих мас. Розпочинаються перемовини з Віктором Януковичем щонайменше про формування нового уряду, або ж і про дочасні вибори Президента України. Все залежатиме від того, наскільки переконливим буде становище нової більшості у парламенті.
Другий сценарій – Янукович втримує ситуацію у парламенті. Відлітаючи з візитом до Китаю та Росії, за допомогою надзвичайного стану чи без нього він вдається до силового придушення протестів. Не зважаючи на зиму, держава має шанс поринути у громадянську війну. Її наслідки передбачити складно.
Третій сценарій – можливий і значно м'якший розв'язок ситуації, якщо президент й надалі контролюватиме парламент. Щоб випустити пару, Янукович відправляє у відставку відповідальних за бійню вранці 30 листопада. Або ж у відставку йде весь уряд. Формується новий склад Кабміну. Не виключено, що представникам опозиції можуть запропонувати делегувати своїх представників до його складу.
Четвертий сценарій – впевнившись у сталості своєї більшості у Верховній Раді, Янукович ігнорує вимоги протестантів, але й не застосовує до мітингарів сили. Він сподівається на те, що погода зробить свою справу.
В такому разі додатковий імпульс ситуації повинні задати лідери опозиції. Вони мають зарядити увесь повсталий люд на реалізацію певної ідеї. На її досягнення повинна бути спрямована вся синергія незадоволених владою українців. Такою ідеєю може стати, наприклад, референдум за дострокові вибори Президента України. До середини січня або й швидше опозиція спокійно назбирує необхідних три мільйони підписів. Згідно із законодавством Президент зобов'язаний проголосити референдум протягом найближчих п'ятдесяти днів. Окрім того, що така ідея підбадьорить і мобілізує протестний люд, вона має шанс отримати схвалення і серед західних партнерів.
Єдина заковика полягає в тім, що за умов дострокового припинення своїх повноважень, згідно із законодавством, Янукович не зможе брати участь у нових виборах. Саме тому він опиратиметься референдуму про дочасні вибори до кінця. Однак, якщо опозиція дотримуватиметься процедури, а український люд згуртується – така поведінка президента вже виглядатиме як узурпація влади.
3 
1
Коментарі
8