неділя, 26 квітня 2015 09:35
Северин Наливайко
Северин Наливайко
Северин Наливайко

Нічна справа

Трохи посварився з дівчиною, спати перехотілося. Почитав годинку в ванні – не допомогло. Вирішив провітритись, узяв велосипед.

"Нічого, зігріюсь", – потішаю себе, відчувши, що вночі весна ще здає захоплені позиції. 3:00 – досліджую проїзди та двори.

3:30 – все ще холодно, проте так швидко повертатися якось несолідно.

– Ей, ей, стоп, стой! – махають руками чоловіки на порожній дорозі.

"Чи не ровер мій захотіли?" – припускаю, однак зупиняюся.

– Ми тут жуліка піймали.

Виявляється – міліціонери. Я їм потрібний як понятий при вилученні речей у затриманого.

Лишаємо мій байк на подвір'ї. У відділку спокійна робоча атмосфера: грає радіо, стелиться дим сигарет. На стіні – карта Києва часів "Нашої України – Народної Самооборони". Міліціонери мовчки працюють за комп'ютерами. За найменшим, нетбуком, слідчий, обличчям і статурою подібний до велетня Ларча зі "Сімейки Адамсів".

– Зі слів, раніше не судимий, – ­монотонно вводить він мене в курс справи.

Із "несудимим" я теж поговорив. Зі своїм прізвищем Пересада він міг би і сам бути прокурором. Натомість цієї ночі шукав удачі по-іншому – розбив з метою грабунку скло в машині. Накрили його вже в іншому районі міста.

– Телефон не хочете записати? – проводжає по всьому до воріт один із міліціонерів, що мене зупинили.

– Думаєте, знадобиться?

– Зараз такий час...

З думкою про нескору люстрацію записую: "096…", ім'я, прізвище, "Кримінальний розшук". Якщо пропаде ровер, є кому дзвонити.

Коли прокинувся, дівчина була вже на роботі.

Зараз ви читаєте новину «Нічна справа». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі