вівторок, 11 квітня 2006 15:23
Віра Перцова
Віра Перцова
Віра Перцова

Миша Вєруня

 

Ходила на виставу цирку Кобзов. Там один номер — з пацюками. У клоуна їх було з десяток, і він роздавав їх дітям з перших рядів. Ті наввипередки кричали: "І мені! І мені!" Потім клоун збирав їх. Кажуть, що щурі розумні, а миші — не дуже, бо вони менші. Навіть у казках і мультиках завжди потрапляють у халепу. Як миша Вєруня, що жила у пана Ігоря.

Пан Ігор вперше відсидів за Шевченка. Тоді, у глухі брежнєвські часи, він викинув з другого поверху "одного москаля", який "знущався над Кобзарем". А потім було всяко.

З паном Ігорем ми познайомилися наприкінці 90-х. Прийшли до нього колядувати. Він слухав нас і плакав, а після запросив до столу. "Добрий у вас борщ", — кажу. — "Це хлопець тобі добрий, а борщ — смачний", — відповів він.

Офіційно пан Ігор працював у бойлерній, а так — хто його знає. Розказував: "Залишив у чашці скисати молоко. Приходжу на зміну, а в чашці — очі. Миша попалася. Я її витягнув, посадив на ганчірочку, щоб обсохла".

Наступного разу сміявся: "Сашко такий ревностний! Питає: "Пане Ігорю, а чого це ви мишу назвали "Вєруня"?"

Це хлопець добрий, а борщ — смачний

Колись у пана Ігоря жила вівчарка Валя, потім — крисак Шурик. Тепер він підгодовував Вєруню. Я запитувала у хлопців: "А чого ви ходите до пана Ігоря?" — "Справи є різні. Ось вчора пригноблювали у гаражі одного москаля. Уявляєш, у нього їх аж чотири. — Гроші був винен".

Ще раз я зустріла пана Ігоря випадково. Він саме виходив від хлопців, поглянув на мене і сказав, по-російськи: "Странная вы девушка, Вера".

А потім пана Ігоря знайшли мертвим. Він лежав у бойлерній з синьою ґулею на лобі. Лікарі сказали, що то серце, і ніхто не став розбиратися. Бо хто там з ним був у бойлерній? Миша Вєруня.

Зараз ви читаєте новину «Миша Вєруня». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі