середа, 18 червня 2008 16:12
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Ґуґл на вустах

 

Моя неповна вкоріненість у сучасні технології часом дається взнаки бажанням відрубати зв"язки із зовнішнім світом. Утекти — вимкнути мобільний, не перевіряти електронну пошту, не ходити в Інтернет. Деколи ж хочеться почуватися, як за склом авта із куленепробивними й затемненими шибами. Ти всіх бачиш, а тебе — ніхто.

Але це — атавізми старосвітського життя. Як апендикс або куприк. У цифровому ж світі варто жити регулярно. Як статевим життям. Бо тепер "невключені" програють "включеним" в одні ворота. Як Північна Корея — Південній.

Дуже скоро настане час, коли "невключені" просто відімруть. Так, це саме ми з вами — останнє перехідне покоління, яке ще народилося в часи радянського примусу й пам"ятає життя без Інтернету, "мишки", клавіатури і флешки. Нинішні немовлята  приходять у світ зі словом "ґуґл" на вустах. Мені вже зараз важко уявити, що моя тримісячна доня просто "ґуляє". Вона вже "за замовчуванням" знає, як знайтись у віртуалі. І я їй по-доброму заздрю: в неї не буде ілюзій і перехідної шизи. Сіра мишка з хвостиком, що шкребеться в сараї, буде похідною від комп"ютерної.

У моєї доні не буде перехідної шизи

Кілька разів я сильно обпікався зі своєю перехідною мораллю і залишками старосвітських уявлень про добро та зло, які хотів обстоювати у віртуалі. А от для дітей майбутнього все це не працюватиме. Їм приготована особлива мораль. Бо вони вже розуміють, що смерть — це не повний кінець, а життя — не абсолютний початок.

Уже завтра моя доня відкладе кольорові олівці й відкриє на своєму комп"ютерику графічну програму. Вже завтра вона запитає мене, як скачати поновлення для антивірусу. А сьогодні я ще візьму її на руки, й ми підемо в ліс. І, якщо пощастить, побачимо мишку. Сіру і з хвостиком.

Зараз ви читаєте новину «Ґуґл на вустах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі