Наші українці

Років десять тому наткнувся на статтю про канадських хокеїстів українського походження. Знайомий мені з дитинства із розповідей радянських коментаторів Майк Боссі насправді виявився українцем Михайлом Босим. Його дід перед Другою світовою збирав гроші на військові літаки — думав, що знадобляться незалежній Україні.

На цю тему я накинувся із жадібністю. Найпершим узнав про Тараса Савчука — найкращого воротаря всіх часів. Террі мав багато хвороб — одну руку коротшу за другу, ушкоджений хребет і артрит. Принципово відмовлявся від маски. Мав кількасот шрамів і понівечене лице.

Чергова страшна недуга — мононуклеоз — зробила із хлопця справжнього відлюдька.

— За день він міг не сказати жодного слова, але наші ворота захищав геній, — казали партнери по команді.

Білл Мосієнко із "Чикаго" забив три голи за 21 секунду. Після другого він узяв шайбу й відвіз її на лаву запасних.

— Це був мій 30-й гол у сезоні, і я хотів мати сувенір. Хто ж знав, що це не кінець історії?

За кілька секунд Мосієнко закинув утретє. Від часу першого голу минуло 20,9 секунди. На ранок про його досягнення писали всі газети світу. Цей рекорд вже ніхто не поб'є.

Але найважче було читати про Білла Барилка.

У п'ятницю 24 серпня 1951 року чотириразовий володар Кубка Стенлі Білл Барилко із "Торонто" збирався летіти порибалити. Мати не хотіла відпускати, бо в п'ятницю загинув його батько. Білл вважав це забобоном. Коли зранку син нахилився, аби поцілувати, мати вдала, що спить. Жалкувала все життя. Білл не повернувся. Його шукала вся Канада, уламки літака знайшли через 11 років. Лише тоді "Торонто" знову виграв Кубок Стенлі.

У моєму дитинстві протистояння СРСР — Канада було найзапеклішим. Неофіційний чемпіонат світу — Кубок Канади 1981 року виграли радянці. 1984-го Канада взяла реванш. Вирішальну шайбу закинув Михайло Босий.

— Просто наші українці виявилися кращими за їхніх, — сказав канадський коментатор.