З точки зору влади, київські вибори є розмінною монетою. Мені здається, що при першій же ультимативній заяві з боку Європейського союзу про необхідність проведення київських виборів — вони таки будуть проведені. Проте, є переконання, виборів чекати після саміту у Вільнюсі.
Ось у чому полягає питання — Євросоюз вимагає спочатку зміни до виборчого законодавства, то можливо таки спершу варто саме їх провести, а потім уже проводити вибори до Київради на основі оновленого закону. Проблема полягатиме в тому, що її легітимність, після ухвалення такого виборчого законодавства, чи виборчого Кодексу Євросоюзу, легітимність Київради буде високою.
Коли політтехнологи та політологи говорять про те, що у влади є страх, що Партія регіонів не виграє Київ, то такого страху, насправді, немає. Бо вибори ніколи не робилися в столиці, адже столиця була завжди була інструментом легалізації наслідків виборів.
Тут постає питання, чи проводити вибори на основі старого законодавства, чи все таки відтягнути час, і вже до саміту у Вільнюсі оновити законодавство виборче. Після того вже, якщо все складеться успішно, а зовнішньополітичний проект буде завершено (тобто вибір зовнішньополітичного вектора), то тоді це суттєво вплине на результати київських виборів.
Варто зауважити, що київські вибори не можна відривати від виборів мерів до інших міст - Чернівців, Миколаєва, Херсона, Черкас. У нас майже 20 % обласних центрів без міських голів. Це теж проблема, не менша, аніж відсутність новообраної Київради.
Але, будь-яким експлуататорам теми нелегітимності Київради, я би хотів нагадати, що доки не обрана нова Київрада, то стара лишається чинною, хто б що не казав.
Щодо чергового засідання Київради, то на місці нинішньої Київради, я би старався проводити виключно мінімалістичні заходи, пов'язані лице із функціюванням міського господарства.
Ніяких спеціальних політичних ігор, жодних перерозподілів земель, тобто не займатися земельними питаннями, відчуженням майна, бюджетом. Сам нинішній склад Київради, легітимність якої оскаржується, повинен оголосити декларацію не переступання певної межі.
Те, що голова КМДА Олександр Попов звинуватив опозицію у бандитизмі, а секретар Київради Галина Герега попросила міліцію та прокуратуру провести досудове розслідування щодо хуліганських дій та зриву засідання Київради 11 червня, то я думаю, що все ж таки у влади немає особливої мети тиснути на опозицію через зрив засідання.
Постає низка цікавих питань, на які необхідно було би дати відповіді. Чи мають право мажоритарники, які вибрані в Києві, право брати участь у засіданнях Київради? Що на засіданні Київради робила така кількість депутатів, які не обрані в мажоритарних округах в Києві?
Треба було сформулювати певні вимоги до закону про статус народного депутата. Треба внести поправки про право брати участь в засіданнях місцевих рад, але без втручання в порядок денний, тощо, тобто лише у якості спостерігачів.
7 
1
Комментарии
33