Нещодавно почула про громадський рух "Кохання проти гомосексуалізму". Здивувалася, що хтось у такий спосіб привертає увагу до сексуальних меншин, адже їм цього й треба, щоб про них більше говорили. Потім прочитала замітку Сергія Коновала, який виступає проти цього руху й захищає одностатеву любов в українській політиці. Навіть називає прізвища кількох політиків — Дмитра Табачника, Михайла Папієва, Сергія Головатого, Григорія Омельченка. Добре, якщо це недолугі плітки. Але коли й справді Україна дожилася до такого у верхах, то їй залишилося не довго існувати.
Річ у тім, що Стародавній Рим, манери якого вихваляє автор, занепав саме через розпусту. І про це знає будь-яка більш-менш освічена людина. Із занепадом моральних засад завжди починається розруха — економічна й політична. Надто боляче бачити все це нам, працівникам освіти.
Згаданий у замітці Михайло Папієв претендує на посаду голови Федерації профспілок України, організації, де моя профспілка не на останньому місці. Як же ми виховуватимемо нові покоління в моральному сенсі, якщо нами керуватиме людина з такою неоднозначною репутацією?
Та Україна, слава Богу, ще не Стародавній Рим. Сподіваюся, що нас і наші профспілки така доля мине.
Олена Яворська, член Профспілки
працівників освіти і науки України
7 
1
Комментарии