– Працівники не затримуються надовго, – каже знайомий бізнесмен Степан. Має пекарню і кондитерську. – Скоро весна – всі на заробітки в Європу поїдуть. Не знаю, що робитиму.

Торік Степан ціле літо разом із дружиною і доньками-старшокласницями трудився у пекарні. Закрити бізнес не міг – треба віддавати борги. Усі працівники поїхали в Європу – там платять удвічі більше за таку ж роботу.

Зі Львівщини найчастіше їдуть заробітчани в Європу. Із весни і до осені жінки збирають урожай овочів і фруктів, працюють на швейних фабриках. Чоловіки їдуть на будівництво. Студенти за канікули встигають заробити на оплату навчання за рік або на нові ґаджети.

На попередній роботі ми мили офіс по черзі – не могли знайти прибиральницю. Не допомагали й удвічі підвищена зарплата, й офіційне оформлення. Наша працівниця за день роботи в готелі польського Гданська заробляла тижневу українську ставку.

Недавно знову зустрічаю Степана. Він задоволений – підприємство працює.

– Вихід знайшов. Одну кімнату переробив під міні-садочок. В оголошенні вказав, що пропоную позмінну роботу жінкам у декреті. Мами працюють у сусідньому приміщенні, за трьома-чотирма дітьми дивиться няня. І я не переживаю. На заробітки вони ще нескоро поїдуть

×