– Пам'ятник нікому не подобається, треба його знести, – каже поляк Радослав.
Він показує мені центр Жешува. Найвищий у місті залізобетонний пам'ятник місцеві називають "Комуністом". Хоча насправді монумент у формі двох бетонних стел із залізними солдатами має назву "Пам'ятник революційним боям". Встановили його ще за радянських часів.
30-метрова почорніла стела заступає краєвид на старе місто. Дехто жартує, що за формою він нагадує чоловічий статевий орган. У сусідній Познані радянський монумент осквернили – облили кров'ю. Навіть після встановлення на верхівці герба Польщі його не стали шанувати більше.
– Завжди знайдеться той, хто на боці російських визволителів, – продовжує Радослав. – А я їм Катинь не можу пробачити (розстріл більшовиками польських офіцерів 1943 року. – "Країна"). І Смоленськ із голови не йде (загибель президента Леха Качинського в авіакатастрофі 2010-го. – "Країна"). От в Угорщині добре зробили – створили Музей радянської історії. І всі пам'ятники Леніну, воїнам-визволителям зібрали в одному місці. Хочеш віддати шану минулому – йди в музей, плати гроші і вшановуй.
40 років тому на будівництво монумента Слави у Львові скидалися грішми всі жителі міста. А зараз найбільший в області пам'ятник воїнам-визволителям ті ж львів'яни вимагають знести. І я починаю розуміти Радослава.