– Давно так не просила в Бога допомоги, як на білоруській митниці, – каже знайома журналістка Аліна.
Їздила в Мінськ до друзів. Її затримали на кордоні на 2 години. Знайшли дві книжки – про історію ОУН-УПА і роман про Майдан.
– Поки сиділа в кімнатці, в інтернеті встигла прочитати купу жахів про білоруське правосуддя. Зрозуміла, що попала.
Аліну відпустили. У Мінську подарувала книжки колезі.
– Очень интересно, у нас таких не купишь. Приятно, что ты рисковала ради такого подарка.
Колега віддячив путівниками по визначних місцях Мінська і Бреста.
В останній день прощалися. Білорус протягує пакунок із книжками:
– Ты уж меня прости, но такой подарок принять не могу. У нас другая страна и правила. Такая литература не запрещена, но не приветствуется. Кто-то проговорится, и самое малое – объяснительную на работе придется писать.
Перед самим кордоном Аліна залишила книжки на автобусній зупинці.
– Ще ніколи книг не викидала. Але згадую про ті 2 години в тісній кімнаті – не готова таке пережити знову.
На кордоні Аліну знову затримали на кілька годин – для з'ясування. Прикордонників зацікавили путівники. Майже 2 години пояснювала, чому найвидатніші пам'ятки столиці обведені олівцем.
– Не ті книжки лишила, – каже Аліна вже на українському боці
2 
1
Комментарии