– Крові не боїшся? Курку в селі рубав? Там треба буде штук 300 за день. Нічого складного, – в агентстві з працевлаштування за кордоном знайомому Валерієві пропонують роботу на польській птахофермі. Готове куряче м'ясо та яйця фірма продає в багатші європейські країни. А робітників наймає з України та Молдови.

За 8 злотих на годину – майже 50 гривень, Валерій патрав і рубав курячі тушки. Першого дня його знудило від запаху крові. Наступного – гострим ножем порізав палець. Коли рана зажила, по тілу пішов висип. Бувалі колеги сказали, що це – курячі блохи покусали.

Спав у старому трейлері ще з п'ятьма заробітчанами. Щодня безкоштовно їли курячі субпродукти в різному приготуванні. Валерій терпів – дуже потрібні були гроші.

Додому привіз кілька тисяч доларів. Віддав борги, купив побутову техніку і знову взявся за пошуки роботи. Знайомий військовий запропонував підписати контракт зі Збройними силами України:

– Нічого складного. Гроші хороші платять й умови пристойні. Ти ж крові не боїшся?

×