– Славяне, объединяемся! – кричить на вулиці cп'янілий хорват. В одній руці тримає пляшку із вином, у другій – прапорець своєї країни.
На львівській площі Ринок на зимові свята збираються туристи з різних країн. Увечері сходяться у "Криївку". Найпопулярніший заклад міста стилізовано під бункер повстанської армії – дубові столи, кам'яні стіни, скрізь зброя й тьмяне світло. Можна посидіти в карцері, постріляти в мішень: Путіна чи Леніна.
З гостями-киянами теж іду туди. У черзі – чоловік 60. Усі жартують, розмовляють різними мовами.
– Гасло! – вхід перекриває "охоронець" з автоматом.
Хором вигукуємо "Слава Україні!". Підтверджуємо, що москалів і комуністів серед нас немає. Позаду чуємо обурення в черзі.
– Мне говорили, что здесь унижают русских. Но это шутка, – чоловік у сірій шапці-вушанці майже кричить. Його тримають попід руки дві жінки. – Я сюда деньги принес, а тут беспредел.
Йому пояснюють, ще це – бутафорія, ніхто його не вижене. Навіть, якщо він – комуніст чи росіянин. Чоловік лається і йде з черги.
– Славяне – братья! – кричить услід п'яний хорват.
Росіянин не оглядається.
Комментарии
3