Звання Герой України не внесло в мою душу додаткову рису гордості. Воно не сприяло тому, щоб я задер носа і дивився на людей зверхньо. Це визнання моїх заслуг і факт, який просто був приємним. Дехто чіпляє нагороди на піджак і брязкає ними. Для більшості людей це надзвичайно важливо, бо вони не є самодостатніми, а я - навпаки. Тому зовнішні атрибути є другорядними.
Є важливіші речі, ніж нагорода Герой України. Маю власне розуміння свого призначення на Землі і йду тим шляхом. Все було визначено ще у мої молоді роки. Виробив психологічну установку у боротьбі за незалежність. Вона наповнює мою душу і серце. Буду діяти і робити все можливе у цьому напрямку скільки дасть Господь.
Принципово відмовлявся приймати нагороди від Леоніда Кучми. Вважав його руйнівником України.
Прийняв звання Героя від президента Віктора Ющенка із вдячністю. Пізніше нагородив мене ще орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Вся Україна сприймала його як українського президента, який має українську душу і хоче Україні добра. Сказав йому: "Дякую вельмишановному президенту за нагороду. Вважаю, що мені пощастило. Я боровся за самостійну Україну і вижив. Тому моя заслуга менша перед країною, ніж багатьох людей, з якими я сидів. За волю України воювали сотні тисяч українців. Багато з них гинули за цю ідею, тому заслуговують на більшу повагу, ніж я. Я живий, тому маю менше заслуг". Треба визнавати УПА, боївки ОУН і їх вшановувати. Їхній вклад у здобуття незалежності був великим.
Система нагород, яку запровадив Ющенко, згодом пішла неправильним шляхом. Якби це було раніше, то я, можливо, і відмовився б від звання Героя. От нагородили Бориса Олійника. Дуже шаную цього розумного чоловіка. Але що він зробив героїчного? Має бути якась жертовність і страждання. Талановитий поет, який плодить гарні вірші, - це не героїзм.
У період самостійної України інститут нагородження дискредитували. Почали нагороджувати Потебенька, Звягільського, на чиїх вугільних шахтах загинуло більше 200 людей. Що вони зробили героїчного? Неправильно тлумачать державну нагороду. У моєму розумінні героїзм - це вчинки, пов'язані з ризиком.
Позбавлення мене звання Герой України було б додатковим визнанням моїх заслуг перед Україною. Критикую нинішню владу, тому президент Віктор Янукович не нагородив би мене жодним званням. Якби забрали звання Героя, то, по-перше, я б не плакав. По-друге, це неможливо. Хоча він скасував укази Ющенка про присудження звання Героя Степану Бандері і Роману Шухевичу. Я - продовжувач їхньої справи і тієї ж лінії боротьби. Якщо керуватись такою логікою, то хай позбавить мене звання Героя. Це був би цікавий варіант.
Окремі пільги Героя України, які гарантує держава:
- надбавки до пенсій;
- пільги зі сплати податків, зборів, мита;
- безплатне лікування особисте і членів їх сімей;
- звільнення від квартирної плати;
- безплатний капітальний ремонт жилих будинків;
- позачергове користування всіма видами послуг зв'язку;
- безплатний проїзд один раз на рік залізничним, водним, повітряним або автомобільним транспортом;
- безплатне користування міським транспортом;
- щомісячна виплата грошової компенсації за 50 л автомобільного палива;
- право на залишення на роботі при скороченні штату працівників.
Культура поваги до людей, нагороджених державою, не виробилася. Після святкування 20-ї річниці незалежності прийшло повідомлення, що мене викликають на допит. Я відмовився. Пояснив, що держава, яка нагородила мене званням Героя, мусить шанувати цю нагороду. Навів історію, як було за царської Росії. Якщо для слідства треба було допитати генерала, то слідчий їхав до нього і просив пробачення, що турбує його. Це було неприпустимо стосовно нього. Царська Росія не вирізнялась великою культурою, але звання, які давала своїм людям, шанувались. Україна опустилась ще нижче у культурному рівні. Вона ж присудила звання, а тепер дає право міліціонеру викликати Героя України на допит. Якщо вам треба почути покази свідка, то поступіть чемно і поводьтеся шляхетно. Я розповів це міліціонеру. Не поїхав ні після першого виклику, ні після другого. Наслідків не було ніяких.
Героїзм у сучасних умовах не потрібний. Можна говорити що завгодно. За слова не відповідаєш і не тягнуть до кримінальної відповідальності. Немає небезпеки, що посадять на 15 років у тюрму. Владу можна критикувати і загрози цьому немає.
Не користуюся пільгами, які гарантує звання Герой України. До пенсії додається 5%, якщо вона менше 5 тисяч грн. Як колишній народний депутат, маю пенсію більшу, тому немає надбавки.
Нагорода лежить у шафі. За всі ці роки лише дві людини запитали про неї. Я показав і сховав знову в шафу. Взагалі про неї не згадую.
Левко Лук'яненко, український політик та громадський діяч, письменник. Багатолітній в'язень радянських тюрем і таборів
У травні 1961 року Левка Лук'яненка засудили до розстрілу. Звинувачували у тому, що він "з 1957 виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Через 72 доби замінили розстріл на 15 років позбавлення волі. 1974 року за організацію страйку у таборах суд засудив трьох ініціаторів, у тому числі Лук'яненка, до тюремного ув'язнення у Владимирській тюрмі. 9 листопада 1976 увійшов до складу Української Гельсінкської групи (УГГ). 12 грудня 1977 Лук'яненка знову арештували. Засудили до 10 років позбавлення волі і 5 років заслання. Визнали особливо небезпечним рецидивістом.
7 
1
Комментарии
9