Коли я приїхав на навчання до Румунії 2004-го, там саме були президентські вибори. Потрапив у розпал кампанії, акурат перед другим туром. Виграв кандидат від опозиції - Траян Басеску. Він досі там при владі.
Але не це мене здивувало. А те, що вже на ранок Центральне виборче бюро подало офіційні результати по понад 80 відсотків опрацьованих голосів. А до вечора другого дня оголосило офіційні результати. Після марудної, кількатижневої роботи нашої ЦВК це було немов сніг на голову.
Румуни, натомість, дуже дивувалися з того, що я розповідав про Україну. Коли у комісії - місцеві й аж до Центральної виборчої - почали призначати представників партій, товариші збиткувалися:
Два дні! Ну, як так?!
- Тепер у вас підсумки підбиватимуть місяцями.
І що я міг їм сказати? Тим бaільше, як виявилось, вони мали рацію.
Фокус у тому, що в Румунії, як і скрізь у Європі, результати підраховують за електронними протоколами місцевих комісій. І самі комісії складаються не з представників партій. Отже, працюють швидше. Ніхто не махлює.
Кілька днів тому, після польських виборів, тамтешня виборча комісія оголосила остаточні результати на початку другого дня після виборів. Мій редактор уранці подивився на мене промовистим поглядом і каже:
- Два дні! Ну, як так?!
І коли я чую, що влада знов хоче міняти закон про вибори, стає смішно. Міняти треба не виборчу систему, а систему підрахунку голосів.
2 
1
Комментарии
7