Непроста історія

Мало хто знає, що слово "Голодомор" виникло в горбачовські часи. Його авторство приписують Іванові Драчу або Олексієві Мусієнку. Не знаю, чи їм тоді йшлося про свідоме звукове наслідування терміну "Голокост". Але сама ідея порівняти Голодомор і Голокост народилася 1983 року серед української діаспори в Америці, під час 50-х роковин української трагедії. Вшанування відбувалося в атмосфері сильного інтересу американців до Голокосту - після того, як 1978-го по американському телебаченню показали однойменний телесеріал. Американські українці хотіли повторити успіх американських євреїв: завоювати симпатію для своєї нації, нагадуючи про геноцид.

Я далекий від того, щоб ставити Голокост і Голодомор на одну дошку. Але ми краще зрозуміємо обидва явища, якщо не порівнюватимемо їх - як це роблять багато співвітчизників - а просто шукатимемо між ними певні зв'язки й паралелі.

Почну з простого: у світовій історії немає іншої події, що була би так добре удокументована і досліджена, як Голокост. Лише книжками на цю тему можна було б замостити автостраду на пару десятків кілометрів. Однак досі між істориками немає згоди щодо жодного моменту з історії Голокосту. Окрім того, що:

а) він справді був,

б) у ньому загинули мільйони євреїв.

Зрозуміло, дослідження Голодомору поки що не можуть зрівнятися з вивченням Голокосту. Вони почалися пізніше, та й не всі документи відкриті для істориків. Однак саме співставлення з Holocaust studies мало би привчити нас до думки, що навіть якби всі архіви були відкриті й усі документи досліджені, то ми навряд чи дійдемо спільної думки щодо того, що сталося в Україні 1932-1933 років. Від самого початку маємо погодитися, що згоди не буде. І нема на то ради.

Досі не знайдено жодного документу за підписом Гітлера про поголовне винищення євреїв - хоча історику, який виявить такий документ, давно обіцяно велику премію

Одна з головних дискусій навколо Голокосту точиться щодо того, чи він був свідомо спланований. Досі не знайдено жодного документу за підписом Гітлера про поголовне винищення євреїв - хоча історику, який виявить такий документ, давно обіцяно велику премію! Так само навряд чи коли-небудь вдасться знайти документ із підписом Сталіна чи когось із його оточення, в якому були би однозначно викладені причини Голодомору.

Багато істориків Голокосту твердять, що він не був запланований. Але так чи інакше, він стався - з причин, про які годі оповісти коротко - щойно німецька армія вступила в Східну Європу. Відповідно голод 1932-1933 років теж міг бути не спланований. Але Сталін, імовірно, ним скористався, коли побачив, що так може зберегти владу над Україною.

Історикам навіть удалося досить точно визначити дату, коли він, вірогідно, прийняв таке рішення: літо 1932 року. До цього часу голод охопив усі зернові райони СРСР, без огляду на національності й народи. Однак з України до Кремля приходила офіційна статистика про особливо відчайдушний опір селян. Згідно з логікою "класової боротьби", коли ворог не здається, його треба знищити. І від літа 1932-го Україну накрило новою, другою хвилею голоду - яка, на відміну від першої, мала уже виразно український і навмисний характер. І яка коштувала додаткових мільйонів життів.

І тут ми доходимо до суті співставлення Голокосту й Голодомору: обидва були актами геноциду. Тільки Голокост був, якщо можна так сказати, "ідеальний" геноцид: під нацистською владою не мало залишитися жодного живого єврея. А Голодомор радше акцією покарання, а не винищення. І головною його метою було приборкання непокірних українців.

Тому, коли йдуть суперечки про те, був чи не був Голодомор етноцидом, праві й ті, хто кажуть "ні", й ті, хто кажуть "так". Залежно від того, про яку хвилю голоду - першу чи другу - вони говорять.

Співставлення Голодомору й Голокосту мало би показати: історія не терпить способу думання в категоріях "або-або". Усвідомлення цього факту має фундаментальне значення для нашого майбутнього. Воно відкриває шлях до українсько-українського примирення, без якого однаково програватимуть і український Схід, й український Захід, а разом із ними українські Північ, Південь і Центр - тобто вся Україна.