Черги й корупція

Під кабінетом УЗД нудяться майбутні мами. Позіхають, тримаючись за животики. Черга рухається повільно.

Час від часу визирає лікарка і по складах називає чиєсь прізвище, закликає ввійти. Але частіше якась акушерка з непробивним обличчям заштовхує у двері свою знайому. Тоді черга нервує ще більше.

Раз на годину з вереском: "Ми занімалі!" двері штурмом бере чиясь мамочка — заштовхує всередину бурячкову від сорому доню. Услід їм сипляться не надто хороші епітети.

— От у нас у Бучі цивілізована черга, — не витримує одна з майбутніх мам. — Записався, прийшов, пройшов. Через день-два є результат. Все якось по-людськи, як нада.

— А я в Житомирі на обліку стояла. Буває всяке, але вагітних пропускають швидко, довго ніколи не сиділа. Півгодини — і все. А тут без черги, якщо "підмажеш".

Ваша карточка у нас или по месту прописки?

Матусі кивають. Дівиця з косою міркує:

— Цікаво, в яких об'ємах підмазувати, якщо з чоловіка за вхід і вихід до палати санітарка шоколадку вимагає? Свого попереджаю, щоб приходив зранку, тоді безплатно. Або купив шоколадну фабрику.

Черга сміється.

— Вот и сидели бы по своих Бучах с Житомирами. Не, все прутся в столицу! — бубнить дівиця у джинсовому комбінезоні. — Отсюда черги й корупція!

Зависає незручна пауза.

— Па-лі-ца! — у дверну щілину висувається голова лікарки. Дівиця в комбінезоні підхоплюється.

— Ваша карточка у нас или по месту прописки, в Черкасах? — уточнює лікарка.

Дівчата в черзі пирскають зо сміху. Дівиця вскакує до кабінету і хряпає дверима. На стіні підскакує синя табличка. На ній вказано, що заклад діє під патронатом президента України.