среда, 18 января 2012 17:05

Що ви хотіли б забути?

 

У Нью-Йорку встановили апарат, який стирає з пам'яті події, що людина прагне забути. Спершу записують всі неприємні спогади. Потім вкидають аркуш у пристрій, який є звичайною машинкою для різання паперу. Американці приносять навіть результати медичних аналізів, документи про штрафи за неправильне паркування, фото колишніх коханих, довідки про кредити чи податки.

Ми запитали в читачів: а що ви хотіли б забути?

Службу в Афганістані. На першому ж завданні в Кабулі хлопець із моєї роти підірвався на міні. Потім загинув водій БТРу. Ми із цим пацаном бражку пили на Новий рік, з одного казанка їли. Командир загону, лейтенант, тільки після училища, прослужив вісім місяців і загинув.

Сергій НЕЧИПОРУК, 44 роки,  шахтар, місто Брянка Луганської області

Суд із Полтавським педагогічним університетом імені Короленка. Тепер маю йому заплатити 10 тисяч гривень. Це - штраф за невідпрацьовані в школі три роки після закінчення навчання на держзамовленні. Такими були умови контракту, який мене змусили підписати на першому курсі. Я закінчила вуз 2008-го, а повістка до суду прийшла минулого літа. Маю в Києві хорошу роботу. Платити не збираюся, готую апеляцію.

Дар'я МАЦУЦЬКА, 24 роки, менеджер з реклами, Київ

Болячки після Чорнобиля. Був там шофером, отримав опромінення. Тепер - інвалід І групи. Хворію на цукровий діабет, недавно видалили нирку.

Григорій ГРИЦЕНКО, 61 рік, пенсіонер, село Новоселівка Гадяцького району Полтавської області

Обрання Януковича президентом, закриття україномовних шкіл, скасування Дня Свободи та сутички на День Незалежності.

Галина СТЕЦИНА, 50 років, домогосподарка, Тернопіль

Пісню "Чумачеччая весна" Потапа й Насті Каменської. Почув її тиждень тому в маршрутці й досі співаю. Хоча взагалі таку туфту не слухаю.

Костянтин СТЕПОВИЙ, 17 років, Київ

Загибель друга, його і моєї дівчат. На Різдво 2003 року разом їхали машиною на дачу в село Павлополь. На під'їзді до мосту на дорогу вискочив собака. Товариш різко загальмував і машину почало крутити. Ми в'їхали у бетонний відбійник. Я сидів посередині й вилетів через лобове скло. Інших затисло всередині. Машина загорілася. Один я вижив. Після того довго проходив психологічну реабілітацію, вчився заново ходити й говорити. Досі розтягую слова.

Дмитро ПІСОЧИНСЬКИЙ, 31 рік, програміст, Маріуполь на Донеччині

Думки про те, що нічого в житті не вічне, і я зокрема. Постійно над цим замислююся й це викликає негатив.

Андрій МІНІН, 26 років, ді-джей, Луганськ

Смерть дитини у першому шлюбі й майже одразу розлучення з чоловіком - не справилися психологічно. Ще забула б громадянський шлюб. У ньому не було гармонії, спільних інтересів, а лише постійні образи, сварки.

Ірина БІЛОУС, 50 років, інженер, Київ

Як стояла кілька секунд напівоголена посеред вулиці майже в центрі міста. В мене зламалася застібка на літній сукні. Перехожі насміхалися.

Світлана ГУБАРЬОВА, 25 років, аспірант, Харків

Крадіжку, за яку мені дуже соромно.

Ігор КОПІТОНЕНКО, 16 років, школяр, місто Маріуполь Донецької області

Усі паролі до соціальних мереж. Працювати через них не можу. Як наркотик тягне відкрити свою сторінку, подивитися новини друзів, прокоментувати їхні фото. Мій хлопець якось підрахував: на соціальні мережі витрачаю в середньому 5 годин на добу.

Світлана МИРОНЧУК, 29 років, економіст, Житомир

Сейчас вы читаете новость «Що ви хотіли б забути?». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі