Компроміс влади і опозиції на 95 % перекриє незаконне використання карток

Після трьох тижнів блокування Верховної Ради опозицією, яка вимагала персонального голосування, компроміс між владою та опозиційними фракціями таки було знайдено. Ним стали зміни до регламенту, які передбачають вилучення картки в разі фіксації депутатами неперсонального голосування.

Такий компроміс, як на мене, є цілком прийнятним. По-перше, у законопроекті, який ще має підписати президент, передбачено, що в разі виявлення факту, що йде голосування "за того хлопця", головуючий на сесії зобов'язаний зупинити голосування, перевірити, чи є ця особа на місці, а якщо виявиться, що її немає, то головуючому повинні передати картку, якою проводилося голосування. Правда, її ще треба буде спіймати, але, думаю, що це буде не важко. А після цього здійснюється повторне голосування.

Така модель, в принципі, дозволяє хоч і не на 100%, але точно на 95 %, перекрити можливість використання карток у незаконний спосіб. Можна вважати, що з цієї точки зору опозиція свого досягла.

Тим паче, ця тема важлива не тільки з точки зору персонального голосування як такого. Це питання того, що у головному законодавчому органі у щоденному режимі порушується закон. При чому, досить відкрито. Тому зараз ця схема, прописана у змінах до регламенту, може суттєво такі дії обмежити. Звісно, не можна виключати, що як завжди почнеться гра, що спікер, наприклад, відмовиться виконувати цю норму, чи буде робити вигляд, що нічого не бачить і не чує. Але тоді в опозиції буде один варіант — знову блокувати роботу парламенту, аби не допускати продовження порушень.

Питання в тому, що самі депутати мають хоча б на елементарних речах, пов'язаних із нормою "Голосуй особисто", не вдавалися до таких кричущих порушень.

Від цієї ситуації, звісно, свої бонуси отримала опозиція. Адже ніколи не варто забувати, що якщо ви входите в якийсь клінч, то потрібно розуміти, як з нього виходити. Треба завжди мати розуміння, яким чином вийти з цієї чи іншої акції. Бо якщо ви не виходите із такої ситуації переможцем, то це навіть на психологічному рівні дуже важко, оскільки виникає зневіра. Тому завжди має бути можливість хоча б якимось чином виходити з подібних протестів. І в цій ситуації з блокуванням парламенту так само було потрібно розуміти, як з нього виходити. Тому те, що Рада таки запрацювала — це на користь і одним, й іншим.

По-друге, якщо брати опозицію, то вона формально це може занести на свою користь, бо вони все ж знайшли механізм, хоч і не повністю, але забезпечити персональне голосування.

Щодо "регіоналів", то для них це так само було необхідно. Насправді вони в цій ситуації виглядали наче як винуваті в очах виборців і тому їм теж потрібно було шукати механізм, як це питання вирішити. Бо всі ці розмови про перевибори були, очевидно, блефом, бо ніхто в тих перевиборах не був зацікавлений. Заяви "регіоналів" про зміну виборчої системи на суто мажоритарну також були нездійсненими. Адже, перш за все, щоби змінити систему їм потрібні були голоси комуністів, а ці б стояли "на смерть" і ніколи цього би не допустили, бо залишилися б без фракції.

Зараз же цей компроміс дає можливість всім передихнути і сказати: "Все, почали працювати". Тим паче тепер у влади ще буде можливість якимось чином перекупити кілька депутатів з інших фракцій і забезпечити собі більшу легітимність для голосувань. Не в один день, не за годину, але за декілька місяців це можна буде зробити. Не впевнений, що у них це вийде, але це буде краще, ніж знаходитися у такому клінчу, який мав місце останні три тижні. Тим паче, сцена бійки у Верховній Раді точно не додала б балів владі в очах заходу. Та й зараз у парламенті таке співвідношення сил, що ще й не факт, що "регіонали" ту бійку виграли б.

Крім того, розблокування парламенту потрібно було і Віктору Януковичу. Президент був зацікавлений, щоби Верховна Рада запрацювала до саміту Україна-ЄС, якйи відбудеться 25 лютого.