– Не знаю, чи в нас із ним щось вийде. Він пише через дефіс "будь ласка", а "будь-який" – без, – каже подруга Світлана. Вона працює літредактором.
Із програмістом Олексієм знайомиться у Facebook. Він цитує вірші Ліни Костенко, але пише "надобраніч" і після "по-перше" та звертання "кохана" забуває ставити коми. Світлана сердиться і натякає на помилки в коментарях. Він цитує Іздрика: "Нуль розділових знаків між нами – ми завше пишемося разом".
Через місяць Світлана міняє програміста на філолога Івана. Він викладає у школі українську мову. На побаченнях читає їй вірші Симоненка і Франка, а в есемесках ставить двокрапки і тире.
"Вона сказала мені "Так!" – пише Іван через кілька тижнів у соцмережі. А на пальці подруги з'являється срібна обручка.
– Усе так швидко в нас закрутилося, – каже вона схвильовано. – На серпень він планує весілля. Вже клятву написав. Але вжитися з ним непросто. Навіть сваритися не вміє. Прошу, щоб шукав іншу роботу, бо на його 7 тисяч гривень не виживемо. А Іван присилає афоризм Сковороди: "Краще голий та правдивий, ніж багатий і беззаконний".
У травні Світлана розриває заручини й повертається до Олексія.
"Проїхав пів Києва, щоб побачити Зеленського. А зустрів експрезидента", – пише він 20 травня і виставляє фото з-під парламенту, де відбулася інавгурація. Світлана поривається розставити пропущені в словах дефіси. Та через два дні Кабмін ухвалює новий український правопис. За ним у словах "пів Києва" і "експрезидент" дефіси писати не треба.
Подруга перевозить свої речі у квартиру коханого
1 
1
Комментарии