Зашморг на шиї України: борги скоро зрівняються з ВВП

Керівництво країни любить розказувати, як це добре, що нам надали чергову позику. Так, у країні війна, і зрозуміло, що своїми силами впоратися було складно. Однак хто і коли буде ці гроші віддавати?

МВФ підтверджує мій прогноз щодо рівня держборгу України. Нагадаю, я прогнозував у найближчому році збільшення співвідношення держборгу України до ВВП до рівня 100%. Тоді багато колег сприймали це зі скепсисом: мовляв, нам дадуть так багато безповоротних грантів і російських заблокованих активів, що рівень держборгу навіть знизиться.

Мрії, мрії, де ваша насолода... За підсумками 2024 року на нас чекає 95% держборгу до ВВП, а за підсумками 2025-го - близько 100%. Так прогнозує МВФ, і такий прогноз раніше давав і я. Ще більше значення має вартість обслуговування держборгу до ВВП. Вона збільшиться до рівня понад 5% ВВП, що можна порівняти з довоєнними витратами на оборону.

Безпечний рівень держборгу для країни, що розвивається, яка позичає в іноземній валюті - не більше 60% ВВП. І цей індикатор закладено у Маастрихтські критерії членства в ЄС. Тобто з таким боргом до Євросоюзу не візьмуть. І, швидше за все, поставлять умову: увечері гроші, зранку - членство. А чи можна навпаки? Можна! Але гроші наперед.

Показник у 60% держборгу до ВВП виник, нагадаю із формули: дефіцит бюджету/темп зростання валового продукту, де темп зростання = 5% на рік, а дефіцит бюджету = 3%. Неважко підрахувати, що під час війни при рівні дефіциту бюджету в 20% темп зростання ВВП має становити понад 33% на рік.

Що апріорі неможливо, тому що доведеться розрахувати міксовий показник ВВП, виходячи з пропорції внутрішнього та зовнішнього держборгу, у національній валюті та в іноземній. Для першої частини брати номінальне зростання у гривні, для другої - зростання номіналу у доларовому еквіваленті. Але в будь-якому випадку зростання в 33% недосяжне.

Можна за рахунок інфляції та зростання номіналу ВВП у гривні (збільшення дефлятора) погасити внутрішній борг у національній валюті, але це викличе девальвацію гривні та складність із погашенням валютного боргу (понад 60% у загальній структурі).

А можна знизити інфляцію і за рахунок стабільності курсу та зростання валютного еквівалента погасити зовнішній борг у доларах та євро, але уповільнення дефлятора призведе до складнощів погашення внутрішнього держборгу у гривні, а там просто космічні ставки обслуговування (16-17% за новим боргом). Тобто в умовах війни держборг погасити НЕМОЖЛИВО.

І ми мали лише один шанс знизити його до безпечної величини в 60% від ВВП. Це провести якісну реструктуризацію держборгу та списання 50% його величини. Спираючись на факт геополітичного форс-мажору. Але цей унікальний історичний шанс можливостей був бездарно витрачений Мінфіном, який провів реструктуризацію боргу, що вирішує лише поточну боргову проблематику. Але не вирішальна стратегічна мета країни зі зняття боргового зашморгу з майбутніх поколінь українців. А їм і так доведеться не солодко...

Оригінал