Дружба дружбою, а газ - нарізно. Китай ставить Кремль на коліна?

Будівництво газогону "Сила Сибіру-2" могло б урятувати російський "Газпром" із боргової ями. Однак Пекін наразі не йде назустріч Москві. Які вимоги Китаю?

Спроби Росії укласти велику угоду щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2" з Китаєм зайшли в глухий кут через те, що Москва вважає невиправданими вимоги Пекіна щодо цін і обсягів поставок, повідомила Financial Times з посиланням на трьох обізнаних співрозмовників.

За словами джерел, Китай зажадав ціну, майже однакову з внутрішніми російськими цінами, що субсидуються державою, і погодився купувати лише невелику частину від запланованої щорічної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу. Деталі: схвалення будівництва газопроводу могло б змінити становище "Газпрому", яке через різке падіння експорту до Європи закінчило 2023 з рекордним збитком в 629 млрд рублів.

Угода щодо "Сили Сибіру-2" була одним із трьох прохань Путіна під час його зустрічі із Сі Цзіньпіном. Дві інші - активізація китайських банків у Росії та відмова Пекіна від відвідування мирної конференції щодо України, яка має відбутися цього місяця у Швейцарії.

У п'ятницю Китай оголосив, що пропустить український саміт. У банківській сфері обговорюється можливість призначення одного чи кількох банків для фінансування торгівлі компонентами для російської оборонної промисловості, кажуть два джерела. Однак поки що рівень співпраці в банківській сфері залишається на значно нижчому щаблі, ніж просила Росія, додають співрозмовники видання. Угоду щодо газогону вони взагалі називають далекою.

Китай уже платить Росії за газ менше, ніж іншим своїм постачальникам, у середньому 4,4 долара за мільйон британських теплових одиниць (БТЕ) ​​порівняно з 10 доларами М'янми та 5 доларами Узбекистану за 2019-2021 роки. У той же період Росія експортувала газ до Європи за ціною 10 доларів за мільйон БТЕ.

Відсутність у Росії альтернативного сухопутного маршруту для експорту газу означає, що "Газпрому", ймовірно, доведеться погодитись на умови Китаю, сказав Олександр Габуєв, директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. Китай вважає, що час на його боці. Він має можливість чекати, щоб вичавити найкращі умови", - сказав він.

Очікується, що попит Китаю на імпортний газ досягне близько 250 млрд. кубометрів до 2030 року в порівнянні з менш ніж 170 млрд. кубометрів у 2023 році. До 2030 року попит Китаю на газ все ще може бути значною мірою або повністю задоволений за рахунок існуючих контрактів на постачання газопроводів та зрідженого природного газу, вважає центр.

Контекст. Жорстка позиція Пекіна щодо газопроводу "Сила Сибіру-2" показує, як вторгнення в Україну робить Росію все більш залежною від економічної підтримки Китаю, пише FT. До війни Росія постачала до Європи понад 200 млрд. кубометрів газу. Навіть у разі введення "Сили Сибіру-2" - вона зможе поставити до Китаю лише 98 млрд кубометрів газу.

Оригінал