Переступити через себе: чому спікер Джонсон змінив свою думку?

Довгоочікуване голосування в Палаті представників США таки відбулося. Однак чому це стало можливо зараз і що було причиною піврічної затримки?

311 голосів віддала Палата представників США за законопроєкт H.R.8035 щодо допомоги Україні. У документі йдеться про надання 60,84 мільярдів доларів. Голосування почалося о 20:37 за київським часом 20 квітня і завершилося о 20:42 (за 5 хвилин) перемогою здорового глузду та справедливості над черствістю, спробами всіх заплутати та реверансами у бік РФ та Кремля.

Я не раз говорив у різних інтерв'ю протягом, якщо не помиляюся, місяців семи, що подальша допомога Україні від США буде. Я не помилився, оскільки чудово відчуваю як наше суспільство, так і знаю настрої в американському політикумі, частиною якого певною мірою є вже не один десяток років.

У нас, тобто у США, зараз починається активна фаза виборів. Вони дедалі ближче. І в нашій політичній кампанії настав зараз саме той момент, коли найважливішу роль відіграють результати опитувань громадської думки, як американці голосуватимуть. Безперечно, тут нашим політикам важливо обрати позицію підтримки України, адже американці акцентують увагу на патріотизмі, захисті демократії, цінностях, на яких і базуються США. Наша країна хоче бути провідною у відстоюванні цінностей, пов'язаних зі свободою, суверенністю та справедливістю. Це - вирішальний фактор. Інакше б спікер Майк Джонсон не повернувся б, як то кажуть, на 180 градусів і не поводився б так, як це було в останній тиждень до голосування про допомогу Україні. Адже, по суті, нічого не змінювалося в його системних поглядах. Джонсон, як відомо, вкрай релігійний і вкрай протекціоністськи налаштований. Мовляв, спочатку потрібно вирішувати всі питання США всередині США, а потім уже звертати увагу (можливо) на не внутрішньоамериканські питання. Але чинник громадської думки круто змінив його підхід.

Є інші чинники. Мабуть, були певні закулісні переговори, вироблялися якісь позиції, які окреслили якийсь шлях, що якщо в США обирають республіканця, то важливо мати максимально сильну позицію у можливих майбутніх контактах з Росією, щоб було від чого відступити без втрат. Адже якщо говорити про те, що ця війна нікому не потрібна, то треба розуміти, на основі чого можна вирішувати питання її припинення. І тут чим потужнішою і агресивнішою буде позиція США, України та всього цивілізованого світу - тим більше можливостей у результаті досягти головного.

Думаю, військова стратегія тут також зіграла свою роль. Роль зіграла й комунікація США та України. Усі ці чинники пояснюють, чому спікер Палати представників зайняв у підсумку позицію, яку ми побачили.

З іншого боку, ідеологія республіканців - внутрішні питання країни та безпека США. Все так чи інакше зав'язується на ситуації всередині нашої країни. Тому, коли питання допомоги Україні увійшло у тісний зв'язок із безпекою та інтересами безпосередньо США, то й сприйняття ситуації у більшості республіканців (того ж Майка Джонсона) зовсім по-іншому позначилося на їхній риториці та діях. Адже проблема зачепила США зсередини, а інакше було б так, як було: хай там самі розбираються, а з Росією США вирішуватимуть потім якісь питання без прямої прив'язки до війни. Але тут так не сталося.

Не думаю, що на позицію Майка Джонсона якось сильно вплинув Трамп, як про це пишуть у деяких ЗМІ. Джонсон швидше сам на себе вплинув. На нього також вплинула партія. Майк Джонсон - партійна фігура. Трамп, гадаю, тут дуже не втручався. Мене вже питали і американські, і журналісти з ОАЕ, де я зараз перебуваю у діловій поїздці, чому таку агресивну антиукраїнську поведінку демонстрували окремі представниці Палати представників? Чому їхні правки до законопроєкту, що голосувався, були настільки абсурдними своєю антиукраїнськістю?

Наскільки я чув, без зовнішнього впливу не обійшлося. Такі люди в Палаті представників і зараз впевнені, що в Україні суцільно корумпована влада. Вони нібито хочуть її якось, так би мовити, притиснути. Ми маємо цілий рух з обох боків, спрямований на викриття корумпованих представників влади в Україні. З одного боку, цього можна було очікувати, адже, давайте прямо говорити, далеко не все в Україні робиться прозоро. З іншого боку, я вважаю, що така антиукраїнська риторика в Палаті представників була пролобійована.

Хто герой і заслужив звання переможця у цій непростій ситуації в США, яка зрештою призвела до позитивного голосування Палати представників за Україну? Вважаю, що героєм тут можна назвати все ж таки Майка Джонсона. Він мав переступити через республіканську меншість, яка не хотіла голосувати за Україну. Він мав ухвалити непросте рішення, яке об'єднало демократів та республіканців. Він мав відійти від якихось особистих правил та недавніх своїх позицій. Йому вдалося.

Майк Джонсон у результаті переступив через політичні сварки та недалекі примітивні цілі окремих груп своєї фракції. Це стало найяскравішим підтвердженням тези, що Justice will prevail.