На жаль, ми не маємо права на дзеркальну помсту. І ось чому

Для цивілізованих суспільств, які нас зараз підтримують, убита дитина - це завжди убита дитина. Українська, ізраїльська, арабська чи російська

З обстрілами ворожої території завжди треба бути обережними, бо цивілізованим світом керує емпатія. Що нормально і правильно.

Безпрецедентна підтримка України заснована у першу чергу на емпатії та співчутті до жертви. Саме тому одразу після Бучі західні суспільства масово відкрили нам свої військові склади і бюджети. Ніхто не любить масакр і коли гинуть цивільні. Ніхто не хоче спостерігати таке і щоб у його світі таке відбувалось. Емпатія.

Саме тому всі підтримали Ізраїль в перші дні, коли його атакували терористи і вбивали цивільних ізраїльтян, але потім одразу не підтримали Ізраїль, коли почали атакувати цивільні квартали в Газі у відповідь. І Ізраїль, до слова, майже одразу припинив. Це дуже важливий і наочний кейс для нас, його не треба ігнорувати.

Росія майже гарантовано буде розігрувати цю карту і робити з України безжалісного вбивцю

Так, можна відчувати внутрішнє задоволення, що от вони теж тепер нарешті відчувають, що й ми, і там теж тепер убиті діти. Але для нас емпатія - не просто підтримка світу. Для нас емпатія це західна зброя і західні гроші. І живі українські діти завдяки їм. Дуже не хочеться позбуватись цієї підтримки. А Росія майже гарантовано буде розігрувати цю карту. Вони, звісно, ніколи не зможуть із себе зробити жертву, але їм може вийти зробити з України безжалісного вбивцю.

Шкода, звісно, що ми не маємо права навіть на дзеркальну помсту. Але це для нас вони вороги. Для цивілізованих суспільств, які нас зараз підтримують, убита дитина - це завжди убита дитина. Українська, ізраїльська, арабська чи російська.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі