"Нова Європа" мала рацію щодо Росії

Заходу не завадило б надалі визнавати свої помилки

Два західні лідери недавно заявили, що помилялися. 4 квітня колишній президент США Білл Клінтон визнав, що не мав рації, змушуючи Україну віддати свою ядерну зброю Росії.

Потім, 31 травня, президент Франції Еммануель Макрон заявив у Братиславі, що Франції і, відповідно, Заходу слід прислухатися до східноєвропейців щодо Росії.

"Відчуваю особисту причетність, бо змусив Україну погодитись відмовитися від ядерної зброї. Українці боялися віддавати її, бо думали, що це єдине, що захистить їх від експансіоністської Росії. Володимир Путін, коли побачив можливість, порушив Будапештську угоду та захопив Крим. Почуваюся жахливо через це, бо Україна – дуже важлива країна", – сказала Клінтон.

Тим часом, Макрон спочатку розкритикував колишнього президента Франції Жака Ширака за те, що він сказав східноєвропейцям у 2003 році, що вони втратили "хорошу нагоду заткнутись" під час підготовки до нападу США на Ірак Саддама Хусейна. Потім визнав, що "ми також втратили можливість вислухати вас", коли справа дійшла до оцінки російської загрози.

Перед обома лідерами був президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який ще у квітні 2022 року сказав: "Ми зазнали невдачі за багатьма пунктами. Це правда, що нам слід було серйозніше поставитися до попереджень наших східноєвропейських партнерів. Особливо після 2014 року".

Така смиренність із боку Заходу – рідкість. Особливо щодо сусідів у Східній Європі. Це може віщувати, а може й ні ширший зсув.

Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель продовжує наполягати, що її політика щодо Росії була правильною, як і сумнозвісний екс-канцлер ФРН Герхард Шредер. Але це передбачає, що сувора реальність війни змусила хоча б деяких політиків переглянути свої погляди на режим Путіна і визнати, що поляки, балти, українці та інші мали рацію, побоюючись реваншистської фашистської Росії.

Зневажливе ставлення Заходу до східноєвропейців має давнє коріння в історії та культурі. Західна Європа, тобто Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Англія, традиційно вважалася колискою європейської цивілізації. Східна Європа, тобто всі країни на схід та південь від Західної Європи, часто вважалася відсталою в політичному, економічному та культурному сенсі частиною Європи. Вони були схильні до сварок і чвар, безнадійно корумповані, і схильні до ірраціональності та екстремізму.

По суті, східноєвропейці були інфантильні. Пропозиція Ширака "заткнутися" була не просто грубою. Насамперед, це свідчило про патерналізм, з яким Захід ставився до дитячого Сходу чи "Нової Європи".

Росія була звичайним винятком з цього правила не тому, що вважалася цивілізовано або розвиненою, а тому, що була величезною і могутньою, мала унікальну культуру. В результаті, для багатьох західноєвропейських країн Східна Європа була лише небезпечним і непередбачуваним простором між Заходом і Росією. Багато німців досі називають Другу світову війну, яка спустошила населення Білорусі, Польщі та України більше, ніж населення Росії, "Війною з Росією".

Безперечно, ставлення на Заході суттєво змінилося. Хто міг не захоплюватися східноєвропейськими революціями, що охопили радянські держави-сателіти у 1989 році? Хто може не захоплюватися нині здатністю України протистояти військовій машині Путіна? І хто, як не догматичні правовірні, які звинувачують НАТО в тому, що Росія вирішила розпочати жахливу війну, міг не підозрювати, що довоєнні уявлення про Путіна як про "мудрого правителя", і про Росію як про "нормальну державу" були помилкові? Про це східні європейці говорили десятиліттями.

"Нова Європа" не така стара, як "Стара Європа". Але щодо Росії, то вона розумніша і мудріша за "Стару Європу". Століття боротьби з вічними атаками імперської експансії та старомодним кровопусканням "матінки Росії" навчили "нових європейців" речам, які їхні наївні брати та сестри у "Старій Європі" не можуть навіть уявити. Західній Європі та США пора повністю і назавжди усвідомити, що тільки прислухаючись до східноєвропейців, можна зупинити путінські імперіалістичні задуми.

Заходу не завадило б надалі визнавати свої помилки.

Переклад Gazeta.ua