Росія має шанс прослизнути

Якщо ми не дамо світу картинку майбутнього

Головне слово, яке визначає ситуацію навколо України нині, – невизначеність (вибачте за ненавмисну гру слів).

Ніхто на Заході вже не сумнівається у перемозі України. Але ніхто не розуміє, як виглядає російська поразка. Немає картинки післявоєнного світу, і ніхто не хоче йти у невизначеність, особливо в умовах зростання активності Китаю та інших глобальних чинників занепокоєння (ось чому в західному дискурсі парадоксальним чином поєднуються віра в те, що після Путіна в росії буде демократія, та усвідомлення неможливості демократії в Росії.)

Війна не може закінчитися, поки немає картинки післявоєнного світового устрою

Вкотре повторю: війна не може закінчитися, поки немає картинки післявоєнного світового устрою. Російсько-українська війна не локальна, вона глобальна як через втягнення десятків світових гравців, так і через руйнування міжнародної системи, що склалася після попередньої великої війни (Другої світової). Від того, як завершиться наша нинішня війна, залежить світовий лад на наступні 50-70 років.

Саме Україна, як не дивно це звучить, єдина в світі здатна зараз запропонувати картинку майбутнього. І це не тому, що ми такі розумні (адже ми периферійна, економічно відстала постколоніальна країна, з якою ніхто ніколи не рахувався, яка пасе задніх у будь-яких світових рейтингах, яка з'явилася на перших шпальтах лише рік тому, й мільярди людей вперше дізналися про її існування, як дізналися про існування В'єтнаму після американської поразки), а тому, що ми найближчі до краю. З нашої точки все видно набагато краще. Тепер залишилося зрозуміти, як це пояснити тим, хто далі від краю, та ще й має оптику, неадекватну ситуації, та швидкість внутрішніх змін, неадекватну швидкості зовнішніх (втім, ми й самі не встигаємо з нашими внутрішніми змінами).

Захід почав із умиротворення Росії, потім перейшов до стримування, потім до ослаблення... і тепер не знає, що робити далі

Від того, наскільки голос України буде зрозумілим для Заходу, зараз залежить завершення війни. Захід почав із умиротворення Росії, потім перейшов до стримування, потім до ослаблення... і тепер не знає, що робити далі. І ми на рівні держави поки що не знаємо. Ця невизначеність гальмує, дає Росії шанс прослизнути. Час зараз на нашому боці, але ця зрадлива субстанція на ймення "час" вже переходила туди-сюди кілька разів. Зробити час своїм союзником надовго, назавжди можна одним лише способом – випереджаючи його.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі