Зефірний експеримент та самоконтроль: як він впливає на наше життя?
Певні фактори здатні допомогти нам довше чекати нагороди
Мабуть, ви чули про так званий зефірний експеримент. Насправді він не один. Це серія експериментів з вивчення відтермінованого задоволення, які проводив психолог Уолтер Мішель наприкінці 1960-х років у Стенфорді.
У першому експерименті дітей від 3,5 до 5,5 років залишали у кімнаті, де на столі лежали солодощі. Їм пропонували взяти їх або одразу, або за 15 хвилин. У другому випадку, як винагороду, обіцяли дати вдвічі більше ласощів.
Під час очікування маршмеллоу знаходилося перед ними. Вчені припускали, що якщо діти під час експерименту бачитимуть солодощі, то це нагадуватиме їм про можливість отримати нагороду та мотивуватиме чекати. Однак результат виявився зворотним: діти, коли бачили частування, більше засмучувалися і рідше витримували 15 хвилин.
У другому експерименті вчені розділили дітей на кілька груп, одній з яких давали іграшку. Як виявилося, діти, яким надавався відволікаючий фактор, могли чекати довше. Таким чином, дослідники дійшли висновку, що певні фактори здатні допомогти нам довше чекати нагороди.
Дослідження показали, що діти, які виявили самоконтроль у зефірному експерименті, краще адаптувалися у суспільстві та отримували кращі оцінки в школі
У 1988 та 1990 роках вчені повернулися до піддослідних. Нові дослідження, проведені Мішелем, показали, що діти, які виявили самоконтроль у зефірному експерименті, краще адаптувалися у суспільстві та отримували кращі оцінки в школі.
Разом з тим, дослідження, проведене у 2011-му, через 40 років після експерименту з зефіром, показало, що діти, які не змогли подолати спокусу в зефірному експерименті, гірше зберігали самоконтроль і в дорослому віці.
Однак результати зефірного експерименту складно адаптувати до реалій та зробити чіткі висновки. Річ у тім, що успішність або проблеми у дорослому житті пов'язані не тільки з силою волі дитини. Важливо враховувати також виховання та соціальний стан батьків. Як приклад, діти із забезпечених сімей частіше погоджувалися дочекатися подвійної нагороди. Тож самоконтроль далеко не єдиний чинник, який впливає на нашу поведінку в майбутньому.
Коментарі