Сьогодні день, коли все почалось

Чи туди ми звернули на розвилці?

21 листопада. День, коли все почалось.

Цей день забувся за шквалом подій наступних місяців та років. Кожна наступна хвиля була вища за попередню. Але мусимо пам'ятати, з чого все почалося, бо це розвилка.

Кожен із народів мав свою розвилку: українці, росіяни, білоруси... Ми могли звернути не туди, і тоді все могло бути так, як в Білорусі, або ж так, як в Росії.

Але ми звернули туди. Наслідки були руйнівні та криваві. Чимало людей думали, що це був неправильний вибір. Аж поки не стало очевидно, що інший вибір веде до ще більш руйнівних та кривавіших наслідків. Хто міняє свободу на безпеку, втрачає і свободу, і безпеку.

Нам буде важко, але не буде соромно. Ми знаємо, чого хочемо наприкінці

Нам буде важко, але не буде соромно, як сказав класик сучасності. Ми знаємо, чого хочемо наприкінці.

А ті, хто звернув не туди, – їм хіба що можна процитувати вірш Акіко Йосано, наведений в одному з романів Стругацьких: "Сказали мені, що ця дорога приведе мене до океану смерті, і я з півдороги повернув назад. З того часу все тягнуться переді мною криві глухі стежки-манівці..."

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі