Якого милого? Здається, ми стали заручниками геронтократів
У чотирьох стариганів з віком розвинулась манія величі, а нам вигрібати наслідки
Наперед прошу пробачення у всіх шановних літніх людей – ніт, я не геронтофоб і не вважаю, що на сьомому десятку треба загорнутись у саван та добровільно повзти на цвинтар, звільняючи місце молодим, та й сам давно вже вийшов із категорії "молодим вєздє у нас дорога".
Але ж, мої котики та зайчики, чи лише мені здається, що світ став заручником божевільних геронтократів?!
Ці старигани хочуть перекроювати світовий порядок, кожний під свою ностальгію за юністю та під свої вологі фантазії
Якого милого майбутнє світу на десятки років вперед наразі вирішується у "місилові" чотирьох дідусів, з яких товариші Сі та Пу ще наймолодшенькі, майже піонери на фоні Трампа та Байдена? У трьох з чотирьох стариганів з віком розвинулась манія величі, і вони хочуть перекроювати світовий порядок, кожний під свою ностальгію за юністю та під свої вологі фантазії. А у четвертого – стареча деменція та бажання, щоб йому дали спокій. І от саме ці вікові проблеми стають визначальними для долі мільйонів людей і формують світ надовго – значно на більш довгий строк, ніж проживе будь-хто із цих чотирьох геронтократів.
Лише мені здається, що це дискримінує ті покоління, яким потім все це вигрібати?
Лише мені здається, що це якось криво та трохи дискримінує ті покоління, яким зараз і потім все це вигрібати та розгрібати? Може, для світових лідерів має бути якийсь окремий комфортний санаторій, куди їх слід примусово ізолювати по досягненні певного віку?
Коментарі