Що спільного між Мінфіном та Ланністерами

Війна – це ще й мистецтво пріоритетів у бюджетній сфері

Цифра дня: на е-підтримку населення Мінфін з початку війни витратив 30 млрд грн, а на обслуговування держборгу (тобто тільки на оплату відсотків) – 81 млрд грн.

Це до питання щодо реструктуризації державного боргу, про яку я пишу з березня.

На такому простому порівнянні важливість реструктуризації особливо помітна: Мінфін міг збільшити допомогу населенню в 4 рази! Але вважав за краще, як Ланністер, платити за боргами в умовах воєнного стану та безпрецедентної кризи, у тому числі у соціальній сфері.

В Україні налічується 8 млн тимчасово переміщених осіб. Тобто 30 млрд грн е-підтримки – це менше 4000 грн на особу за вісім місяців, або по 500 грн на місяць. Явно недостатньо.

Грошей у скарбниці на борги, незважаючи на запевнення міністра фінансів, таки немає: доводиться мінімізувати обсяг соціальної допомоги. Якби гроші, спрямовані на обслуговування держборгу, були використані на допомогу біженцям, вони б отримали додатково 10 тис. грн на людину.

Війна – це ще й мистецтво пріоритетів у бюджетній сфері. І обслуговуванню боргу там не місце.

Оригінал