Росія загрожуватиме Україні навіть після закінчення війни

На жаль, наша перемога не стане кінцем російсько-українського конфлікту

Росія більше не може виграти війну, яку розпочала 24 лютого, незважаючи на часткову мобілізацію понад 300 тис. військових. Таким чином, два єдино можливих сценарії – це період патової ситуації чи перемога України.

Українська перемога відбудеться в 2023 році. Українські солдати переживуть зиму в кращій формі, ніж російська армія. На відміну від своїх російських противників, українці отримають зимове обмундирування, зимове житло, військове та цивільне харчування та підтримку місцевого населення.

Важко передбачити, як виглядатиме ця перемога, оскільки після вторгнення Україна розширила свої військові цілі. Під час президентства Петра Порошенка у 2014-2019 роках питання про анексію Криму, наприклад, ні разу не порушувалося, і ця окупована територія не була включена до двох Мінських угод, підписаних у вересні 2014 року та лютому 2015-го.

Це іронічно з огляду на те, що президент Володимир Зеленський, обраний як центрист, представив Кримську платформу у серпні 2021 року, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до окупації півострова. З того часу Зеленський не раз заявляв, що його ціль – деокупація Криму, бо саме тут у лютому 2014 року розпочалася війна Росії проти України.

Крім Криму, є ще питання деокупації Донбасу і особливо півдня України. До вторгнення було неясно, чи повернеться окупований Росією Донбас до України. Південна Україна має більш стратегічне значення, оскільки мета російської окупації – відрізати країну від Чорного моря і тим самим довести, що вона є "штучною" державою.

Деокупація Херсона та півдня України відкриває військову загрозу Криму зі сторони західної військової техніки. Україна вже атакувала російські аеродроми в Криму, штаб Чорноморського флоту, кораблі Чорноморського флоту, такі як флагманський корабель "Москва" та Керченський міст. З поверненням півдня України в руки Києва подальша окупація Криму Росією буде під сумнівом.

Протягом восьми років після 2014 року Україна не проводила військових операцій з повернення окупованих територій. З 24 лютого це не так, оскільки вторгнення дало Україні можливість за військової допомоги Заходу звільнити окуповані Росією території.

Українські опитування громадської думки показують, що переважна більшість розуміє мир та припинення війни як повернення всіх окупованих територій. Дві третини українців підтримують повернення всіх територій під контроль України, включаючи Крим. У цій жорсткій позиції немає регіональних відмінностей: 64% на заході, 67% на півдні та 59% на сході. Тільки 5% українців визнали б Крим та 2% так званих Л/ДНР частиною Росії.

Володимир Путін не зможе пережити визволення Херсона Україною, не кажучи про повномасштабну військову перемогу. Хоча в комуністичних та посткомуністичних державах, які не мають традиції військових переворотів, залишається незрозумілим, як його буде відсторонено від влади. Наступник Путіна не буде демократом, бо в Росії ніколи не було національно-демократичного руху, на відміну від України та трьох країн Балтії, а демократичну опозицію в РФ було знищено режимом Путіна.

Наступник Путіна буде націоналістом, швидше за все, із силовиків, прагматичним і, отже, менш одержимим Україною. Він звинуватить свого попередника у війні, щоб уникнути провини за військові злочини. Він буде прагнути налагодити відносини з Заходом, щоб покласти край санкціям і відновити зруйновану економіку та армію Росії.

Хоча це дасть Україні час відновити свою економіку та інфраструктуру, виникнуть три важкі питання, з якими доведеться зіткнутися.

По-перше, це покарання за військові злочини, які стануть першим випадком звинувачення керівників ядерної держави. Наступник Путіна не видасть поваленого лідера і будь-який суд буде заочним. Але в обвинувальних актах мають фігурувати депутати Держдуми та Ради Федерації, лідери "Єдиної Росії" та інших партій, журналісти російського телебачення, включаючи главу RT Маргариту Симоньян, Радбезу Росії, особливо Микола Патрушев та Дмитро Медведєв, російські спецслужби та керівництво Міністерства оборони.

По-друге, як змусити Росію платити за відновлення України? 90% українців на запитання, хто має компенсувати їхній країні збитки, завдані війною, відповіли, що Росія. Це може статися з заморожених активів РФ на Заході. Москва, безперечно, заперечуватиме це в суді, і цей процес може тривати роками.

Російському народу кажуть, що він несе відповідальність за вторгнення Кремля, військові злочини проти українців і руйнування України. 58-65% росіян у квітні-серпні 2022 року не вважали себе морально відповідальними за загибель мирних мешканців і руйнування в Україні. Росіяни мають усвідомити свою відповідальність.

Третій чинник і головний – закінчення війни у ​​2023 році не означатиме припинення російсько-українського конфлікту. Ідентичність, як ми знаємо з польсько-українських та ірландсько-британських відносин, змінюється десятиліттями. Аби росіяни дійшли до того, щоб не розглядати Україну як "російську", а українців як "росіян", знадобляться десятиліття.

У післявоєнних умовах російські лідери однією рукою будуть говорити про мир, а іншою – вести гібридну війну. Кремль продовжить кібервійну, хакерські атаки, вбивства, терористичні атаки, операції з дезінформації та фінансування проросійських угруповань в Україні.

Російські лідери, як і раніше, розглядатимуть свій національний інтерес як протидію відновленню економіки України і, так само як до вторгнення, шкодитимуть інтеграції Києва з НАТО та ЄС. Росіяни досі нічого не розуміють про Альянс, а членство в Євросоюзі через вторгнення підтримує більшість українців по всій країні. Післявоєнна Росія не змириться з поразкою, втратою своєї євразійської сфери впливу та України.

Існують два можливі наслідки війни. По-перше, це ймовірність того, що Росія зазнає поразки у 2023 році. В інтересах Заходу заохочувати появу російського націоналіста, схожого на турецького Ататюрка, який упокорився би з втратою імперії, у його випадку Османської. Російські лідери всіх мастей не хочуть поки що розуміти "Росію" як територію лише РФ.

По-друге, Україна стане європейським "Ізраїлем", який зіткнувся з тривалою загрозою високого рівня зі сторони Росії. Витрати України на оборону становлять 4-5% ВВП з 2014 року, і завдяки вторгненню Росії вона має досвід та володіння передовими військовими технологіями НАТО. Військова підготовка та оснащення Альянсу мають і продовжуватимуть надавати Україні перевагу над армією радянського зразка в Росії.

Ми будемо свідками перемоги України у війні упродовж наступного року, але це не буде кінцем російсько-українського конфлікту. Для цього мають минути десятиліття, щоб Росія визнала Україну суверенною країною, а українців – не росіянами.

Спеціально для Gazeta.ua