Війна минула точку перелому

Друга половина шляху завжди набагато довше

Я не воєнний експерт, але кілька тижнів тому почав говорити своїм друзям, що війна минула точку перелому. Бо я нічого не розумію у військовій справі, але трохи розумію в системах.

Система "війна" завжди знаходиться в русі. Вона котиться або в той, або в інший бік. Вона завмирає лише у двох випадках: або коли не може котитися через фізичні обмеження (грубо кажучи, не сезон чи наштовхнулася на фізичні перепони), або коли обидві сторони виснажені.

Російська військова спроможність поступово падає. Українська – поступово зростає. Ці два графіка мали десь перетнутися. Вони й перетнулися.

"Що буде далі?" – питали друзі. Я відповідав, що російські війська просто покотяться. Тому що, вибачте за спрощення, перший закон Ньютона. Щоб десь зупинитися після удару, треба мати причину. Наприклад, підготовлений рубіж оборони. Якщо немає причини зупинятися – будуть котитися, поки не дійдуть до фізичної перепони, за яку можна зачепитися.

Пишу для того, щоб поділитися ще одним спостереженням. Точка перелому – це не середина. Друга половина шляху завжди набагато довше. Це марафон, не забуваємо. Вибачте, якщо написав всім відомі банальності, просто хотів звернути вашу увагу.

Оригінал