Тих, хто вагається щодо нашого статусу в ЄС, стає дедалі більше
До цього переліку додалися двоє друзів України — Данія і Швеція
Рівно за тиждень, 17 червня, Єврокомісія надасть свій історичний висновок щодо надання Україні статусу кандидата. А ще за тиждень, 23-24 червня, своє остаточне слово мають сказати керівники країн-членів ЄС.
"Так" від ЄС, окрім величезного символічного значення, матиме значення ще більше практичне: це буде не просто важіль, а таран для проведення необхідних реформ. І, як наслідок, для фактичного приведення України до стану члена ЄС в усіх вимірах з подальшим неминучим офіційним закріпленням цього статусу.
І навпаки: "ні" запустить чимало негативних сценаріїв, в тому числі поширення в Україні євроскептицизму. І ще на чимало років випихне нас у "сіру зону" з усіма відповідними наслідками для безпеки, економіки та свободи.
Зараз ситуація така, що "так" не просто не гарантоване. До великих країн ЄС, які традиційно вагаються (хоча там є і позитивні зрушення) додалися двоє друзів України — Данія і Швеція. Вони чим далі, тим більш рішуче готові сказати "ні" і попри багаторічну дружбу, і попри звитягу українських воїнів на фронті.
Характер вступу до ЄС такий, що дружба і звитяга є важливими, але не визначальними факторами
Річ у тім, що характер наближення і вступу до ЄС такий, що дружба і звитяга є важливими, але не визначальними факторами. А визначальним є те, наскільки країна демократична і, власне, європейська. В цьому випадку — як саме тут дотримуються прав людини і як борються з корупцією, що є для Швеції і Данії багаторічними пріоритетами, в тому числі допомоги Україні.
Днями Україну відвідає головна людина в ЄС — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона планує особисто донести Володимиру Зеленському просту думку: покажіть прогрес в обох сферах за ці дні й ви отримаєте реальний шанс на кандидатство.
І хоч деталі невідомі, багато речей вказують, що мова йде найшвидше про одне голосування в парламенті та одне — в одній дуже цікавій комісії.
І знаєте що? Я думаю, це чудовий розвиток подій. Це легко технічно виконати, якщо є бажання. Елементарно навіть.
І якщо ми це зробимо, то з великою ймовірністю таки виборемо собі такий бажаний статус кандидата.
А якщо ні — ну, що ж. Може, ми дійсно поки не готові і маємо переосмислити чимало речей.
Вірю, втім, у мудрість учасників процесу і в позитивний розвиток подій.
