Харків повертається до життя
Війна не завершилась, просто вона знову, як і вісім років тому, змістилася східніше
В місті потеплішало, до того ж два дні без обстрілів — і виникає ілюзія нормального мирного життя. На в'їзді до міста черга з автівок — харків' яни повертаються додому. Всі скучили за домівками, всі скучили за своїм містом.
Хоча зрозуміло, що ілюзія ця хитка й доволі небезпечна: далі може прилетіли в будь-який куток міста, ми далі загрожені, війна зовсім не завершилась. Просто вона знову, як і вісім років тому, змістилася східніше, кудись на Донбас. І не хочеться думати про обстріли в Руській Лозовій та Золочеві, про можливість нового наступу на місто, про небезпеку, зрештою.
Хочеться бодай на мить зафіксувати цей день: різкий свіжий вітер, що продуває випалені нутрощі будівлі ОДА, сонний напівпорожній вокзал, франківський швидкий, забитий людьми, шо повертаються, сльози болю та любові, порожні запилені вулиці, скотч на рукавах військових, метал у їхніх очах.
Місто оживає і приходить до тями. Над містом майорять наші прапори.
Коментарі