Ми перемогли у війні наративів

Тепер їх повторює весь світ

Наративи мають над нами силу, окреслюючи борозну, якою розвиватимуться події. Позавчора Георгій Коваленко питав, в який біблійний наратив вкладається нинішня війна, і пропонував варіант відповіді – Давид та Голіаф. Вчора Михайло Кухар зазначив, що ми живемо всередині низки наративів: і Давид проти Голіафа, і 300 спартанців, і "вільні люди проти Імперії Зла".

Наративи мають над нами силу, але й дають силу нам. Ми знаємо, що Давид переміг "стратегією непрямих дій", поціливши у вразливе місце суперника. Ми знаємо, що подвиг спартанців був не марним. Ми знаємо, що всі імперії зла врешті розсипаються, хай би скільки Зірок Смерті в них було, хай би скільки сардаукарів билося на їхньому боці, бо вільних людей не можна зламати, тільки знищити. І якщо ми асоціюємо себе з героями наративів, ми ними стаємо, і з нами стається те, що сталося з ними. Вони перемогли і в нас та сама доля.

Російські стратеги вважають семантичну війну – війну наративів, сенсів, пантеонів, версій історії, війну за право давати явищам і подіям імена – найвищим рівнем війни

Російські стратеги вважають семантичну війну – війну наративів, сенсів, пантеонів, версій історії, війну за право давати явищам і подіям імена найвищим рівнем війни (цитата з праці глави адміністрації президента РФ). Як влучно зазначив Сергій Дацюк, хто кого врешті назве фашистом – українці росіян чи росіяни українців. Хто зазнає поразки, той і фашист.

Саме тому РФ таку увагу надає семантичній війні – адже українці, названі нацистами, мусять бути приречені рухатися у руслі відомого наративу, наприкінці якого нацисти зазнають нищівної поразки і підлягають денацифікації. Наратив має силу, і здорова людина, проклята шаманом племені, швидко помирає, бо не має іншого виходу. Навіть діти знають: у дитячих іграх "наші" завжди перемагають "фашистів", інакше бути не може.

Але українські наративи виявилися сильнішими. Проти "можем повторить" вийшли разом Давид, фримени та спартанці, і "можем повторить" розвіялися. Ми перемогли у війні наративів просто тому, що наші наративи про битву за майбутнє, а "можем повторить" – про минуле. Давид, спартанці, фримени билися за краще майбутнє, а РФ не має майбутнього – тільки минуле.

РФ не має майбутнього – тільки минуле

Наші наративи перемогли. І тепер їх повторює весь світ, вони зрозумілі будь-де, де читають Біблію чи дивляться кіно. Нам не треба пояснювати нашу особливу історію – лише вписати її в загальновідомий наратив. Колишня колонія виборює свободу. Вільні люди проти армії рабів. Імперія зла. Оборонці світу людей від орди орків. Маленький, але благословенний – проти грубої великої тупої сили. Ти не пройдеш. Тут наша земля.

А наративи мають силу. Тому російський військовий корабель, відправлений за точною адресою, врешті дістається до точки призначення.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі