Крим – це біль, але Іловайськ болить більше
Найкраща гарантія від вторгнення і зазіхань на територіальну цілісність – власна сильна армія і флот
Іловайськ - це українсько-російський Рубікон. Після нього вже ніколи не буде як до. Точка неповернення.
Крим - це біль, але Іловайськ болить більше. Тому, що це про людей, не про території.
Маски скинуті раз і назавжди. Ілюзії про те, що з росіянами можна про щось домовлятися, розстріляні російською артою разом з нашими колонами. За довіру заплатили не тільки Кримом і Донбасом - ще і кров'ю наших солдатів. Кров, звичайно, йде в землю, але далеко не завжди на цьому місці виростає виноградна лоза. Найчастіше - квіти ненависті.
Кров йде в землю, але далеко не завжди на цьому місці виростає виноградна лоза. Найчастіше - квіти ненависті
Чорна річниця. Страшна. Були на самому краю, балансували на межі. Наступного разу, коли нам будуть гарантувати безпеку, обіцяти блага за лояльність до чужих інтересів, згадайте Іловайськ, згадайте "ихтамнетов" в Криму, згадайте бандитську шоблу, що господарює на Донбасі, а також глибоке співчуття і заклопотаність гарантів у той момент, коли один із них відгризав шматки від нашої країни і вбивав наших громадян.
Найкраща гарантія від вторгнення і зазіхань на територіальну цілісність - це власна сильна армія і флот. Захищати незалежність - це справа тих, кому ця незалежність потрібна.
У кожного свої інтереси і обіцяти зовсім не означає одружитися. Свої інтереси відстоювати нам самим.
29.08.2014. Іловайськ. Пам'ятаємо.
