Є спосіб протистояти агресивній паспортній політиці Путіна в Україні

Слід ввести нові санкції і не визнавати результати майбутніх парламентських виборів у Росії

У недавньому есе Володимира Путіна "Про історичну єдність росіян і українців" не було нічого нового, але воно стало лячним нагадуванням, що Росія надалі є принциповим противником української державності. Аргументи, викладені в статті Путіна, прояснюють, що семирічна неоголошена війна між двома країнами триватиме нескінченно довго. Також вони підкреслюють імперські цілі, які визначають стратегію Росії щодо України, - пише Віталій Набухотний для Atlantic Council.

В останні роки зусилля Кремля щодо підриву суверенітету України розширилися і включають поширення російських паспортів у районах східної України, окупованих ставлениками Москви. Українська влада і міжнародна спільнота все ще намагаються ефективно протистояти російській політиці паспортизації.

У квітні 2019 року Путін підписав указ про спрощення правил отримання громадянства для українських громадян на окупованій Росією східній Україні. У травні 2021 року влада Росії заявила, що в результаті указу 2019 року, видала українцям понад пів мільйона паспортів. Повідомляється, що до кінця 2021 року російська влада планують видати мільйон таких паспортів.

Вважається, що багато українців, які отримали російські паспорти з 2019 року, зробили це під тиском окупаційної влади чи з метою знайти роботу в Росії. Цю реальність недавно озвучив президент Володимир Зеленський, який в інтерв'ю 5 серпня прокоментував, що це питання вимагає обережного підходу, оскільки багато хто з тих, хто прийняв російські паспорти, виявилися у "безвихідній ситуації" і "не мали вибору".

У політиці Кремля з поширення паспортів на сході України нічого нового. Москва й раніше аналогічно використовувала російські паспорти для посилення контролю над окупованими регіонами Грузії і Молдови. До 2008 року 90% населення Південної Осетії і 85% Абхазії отримали російське громадянство. Близько 250 тис. із 500 тис. осіб, що проживають в Придністров'ї, яке відкололося від Молдови, мають російське громадянство.

Міжнародній спільноті наразі вдалося перешкодити Москві використовувати російські паспорти в якості інструменту зовнішньої політики для підриву суверенітету країн колишнього СРСР. Це сприяло триваючій дестабілізації регіону і підготувало ґрунт для російсько-грузинської війни в серпні 2008 року. Не менш небезпечні довгострокові наслідки для України.

Позиція України та її міжнародних партнерів щодо указу Росії від 2019 року досі була відносно простою: Україна, ЄС, США і Канада не визнають російські паспорти, видані українським громадянам, оскільки ці дії Росії явно загрожують територіальній цілісності і національній безпеці України. Немає ілюзій щодо бажання Москви узаконити свою військову присутність на сході України, заявивши про "захист" російських громадян.

Попри цю, здавалося б, однозначну позицію, західні партнери України не вводили санкції проти Росії за видачу російських паспортів на окупованій східній Україні. Глава МЗС України Дмитро Кулеба недавно заявив, що союзники України помилилися, що не зреагували належним чином на політику Росії щодо паспортів в 2019 році. Секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що російська паспортизація на сході України потенційно може спричинити перегляд Мінських угод.

У липні 2021 року в українському парламенті зареєстрували законопроект про роздачу російських паспортів в окупованих регіонах України. Згідно з ним, будь-хто, хто добровільно отримав російське громадянство, може автоматично втратити українське. Критики законопроекту затаврували його як популістський крок, який не конструктивний і може надмірно ускладнити власну політику України щодо громадянства. Як сказав Зеленський, на практиці також може бути складно встановити "добровільний" статус індивідуальних заяв на отримання російського паспорта.

Якщо автоматичне позбавлення одержувачів російських паспортів українського громадянства проблематичне, які кроки найбільш ефективні в протидії прагненням Москви перетворити Східну Україну в останній паспортний протекторат Росії?

Україна і її міжнародні партнери мають посилити політику невизнання російських паспортів, виданих українським громадянам, відповідно до указу Путіна від 2019 року. Київ має також контролювати логістику видачі паспортів, щоб бути певним, що міжнародне співтовариство в курсі будь-яких змін щодо російських державних органів, які беруть участь в реалізації політики Кремля з паспортизації України.

Україні слід ввести нові санкції і розширити існуючі проти російських чиновників і пов'язаних з ними агентств, які беруть участь у видачі паспортів на сході України. На перший погляд, ефективність таких санкцій може виглядати сумнівною, враховуючи обмежений вплив України на високих російських чиновників. Однак, ввівши санкції, Україна недвозначно покаже готовність вирішувати це питання на міжнародному рівні. Особи, які підпадають під санкції, можуть понести збитки для своєї репутації і економічні втрати, включаючи труднощі для ведення бізнесу в третіх країнах. Санкції зі сторони України також спонукали б міжнародних партнерів Києва вжити аналогічних заходів.

Крім прямих санкцій, є й інші можливості збільшити витрати для агресивної паспортної політики Путіна. Наприклад, проблема з паспортом може зіграти ключову роль в запобіганні міжнародному визнанню майбутніх парламентських виборів у Росії у вересні 2021 року. З огляду на те, що велика кількість громадян України в окупованому Криму і на сході України мають намір незаконно брати участь у голосуванні, міжнародне співтовариство матиме підставу хоча б частково не визнати результати цих виборів. Відмова визнати голосування до російського парламенту стане потужним сигналом про міжнародні наслідки паспортизації.

В підсумку, найбільш ефективний спосіб протистояти агресії з російськими паспортами - підтримати подальшу євроатлантичну інтеграцію України, Грузії і Молдови. Подібна підтримка Естонії, Латвії і Литви допомогла трьом балтійським країнам стати членами ЄС і НАТО, що значно посилило їх захист від ворожої російської паспортної політики.

Переклад Gazeta.ua