Для науки Україна – бідна. Для МВС і ремонту Офісу президента – багата

У чому справжня причина "відтоку мізків" з України

Коли політики чи медіа говорять про "відтік мізків", я завжди уявляю оцю картинку. Тут ми наочно бачимо, що про "відтік мізків" дійсно тільки говорять (вже так років з десять), але фундаментальні причини цього відтоку так і не усуваються.

Варто віддати належне, дещо таки робилося. Зокрема, у 2015 році було прийнято новий закон про наукову та науково-технічну діяльність, завдяки чому було створено необхідні (але недостатні) інституції типу Ідентифікаційного комітету, Національної ради з питань розвитку науки і технологій загалом та Наукового комітету зокрема, Національного фонду досліджень та купа супутніх змін поменше.

Так, все робилося настільки довго та неквапом, що з часу початку реформ в науці діти вже навчилися ходити, ламати іграшки та збирати конструктори Лего. Так, Яценюк стукав долонькою по столу і волав абирвалг про стоси паперів. Так, Гройсман замість засідання Нацради їздив відкривати дизель на Бориспіль, що зламався наступного дня. Але чи то через неуважність, чи то якось ще - базис було закладено.

Як не дивно, до уряду Гончарука в плані науки у мене претензій найменше, бо:

а) недовго був і не встиг нічого зламати;

б) там були Новосад і Стадний, які і допомагали, і зламати б нічого не дозволили.

Але все ж, щось робилося. Зокрема, з'явився Національний фонд досліджень з окремим напрямком підтримки досліджень молодих вчених на сотні мільйонів гривень. Щоправда, уряд Шмигаля, що успадкував цю успішну реформу, цьогоріч фактично блокував його роботу 3 місяці поспіль, але, зрештою, увімкнув здоровий глузд. Чи йому ввімкнули.

Проте молодь продовжує тікати. Це при тому, що сама ж НАН України, про яку йдеться на картинці, в межах своїх повноважень для молодих робить, здається, все, що може: стипендії, гранти молодіжним лабораторіям, премії, тепер он є програма постдоків (чесно кажучи, ще не стикався з нею, тому детально не знаю, але її поява то є добре). Однак молоді лишається все менше і скоро усіх молодих можна буде знати поіменно.

Така ж ситуація, до речі, всюди - в інших Національних академіях (у нас їх шість, якщо хто не знав) та університетах. Просто тут у мене є наочні цифри (дякую Олександру Дуброві, секретарю комісії по роботі з наукової молоддю НАН України), а там - ні.

А чому? Яких реформ не вистачає молодим? Що змінити в законодавстві? І з року в рік, коли серед молодих вчених проводять соцопитування, відповідь одна й та ж: бракне грошей

А чому? Яких реформ не вистачає молодим? Що змінити в законодавстві? І з року в рік, коли серед молодих вчених проводять соцопитування, відповідь одна й та ж: бракне грошей.

Бо не в законодавстві справа (принаймні не в усьому). Закони - прекрасні. От відкриваємо закон про науку, а там, по-перше: "Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7% валового внутрішнього продукту України".

По-друге: "Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року".

Чудово ж, еге? Але ці норми закону тупо не виконуються. Бо всі ці роки по першому пункту замість 1,7% маємо 0,2%. А по другому - його просто вже двічі відтерміновували і тепер мають запровадити з 2023 року.

З першого пункту випливають неповні робочі тижні на 3 чи 4-ри робочі дні, а з другого - жахлива тарифна сітка, де зарплатня молодого вченого мінімалкою зрівнюється з зарплатнею прибиральниці. Думаю, десь є і графік відтоку прибиральниць у Польщу, але у мене є тільки цей, про молодих науковців.

А коли мені хтось у відповідь на це "ниття" скаже про бідну державу, я відразу згадую нові преміальні автівки депутатів, їхні неймовірні квартири, мільйонні компенсації суддям, мільярди на дивні дорожні тендери з ковідного фонду, сейфи посадовців, напхані готівкою та антикваріатом. І так-так, коли держава коштами платників податків не доплачує суддям, вони подають до суду і отримують все, що мають отримати по закону. Вчені такого не роблять.

Усім вигідно торочити мантру про "бідну країну" для власної науки, не помічаючи напхані кишені тих, хто нашу країну такою і робить

Загалом же усім вигідно торочити мантру про "бідну країну" для власної науки, не помічаючи напхані кишені тих, хто нашу країну такою і робить. Для науки - занадто бідна. Для шалених маєтків, стомільярдного МВС і ремонту дверей в ОП за скажені гроші - дуже багата. Держдачі і ремонти президентських літаків - туди ж.

А знаєте, чому так? Бо кожна влада розуміє, що наслідки відтоку молоді з науки - розгрібати не їй. Он навіть ця "успішно" без науки впоралася з пандемією коронавірусу. Ну, так, купа трупів, і що? Кого з більшості виборців це турбує?

Чергова маячлива обіцянка типу вже відпрацьованих 5-ти питань на референдумі, запуску українського супутника, виробництва вітчизняної вакцини, дешевих кредитів, десятків мільйонів тестів на корону, показові, але безглузді санкції РНБО - і електоральні настрої знову гріють теплу ванну найвеличнішого лідера сучасності.

Навіть не знаю, як завершити цей текст. Це, може, прозвучить несподівано, але хіба тим, що нам би справжню судову реформу і боротьбу з корупцією. Тоді, гляди, і кишень напханих стало б менше, і гроші "зайві" на науку б знайшлися. Бо без цього - це ходіння по замкненому колу.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі